26 липня 1657 року на Чигиринській раді новим гетьманом до часу повноліття Юрія Хмельницького, був обраний Іван Виговський.
26 жовтня він був знову переобраний гетьманом на загальновійськовій раді в Корсуні.
В умовах загрози війни з Московією, яка виступила на боці антигетьманських сил, Виговський у 1658 уклав Гадяцький договір із Річчю Посполитою, за яким козацька Україна перетворювалася на Велике князівство Руське — третю складову Речі Посполитої. За договором проголошувався Руським гетьманом і чигиринським старостою. Під час козацько-московської війни 1658-1659 вщент розбив московитів у битві під Конотопом за допомоги кримського хана Мехмеда IV. Проте поступово втратив підтримку оточення через невдоволення козаків Гадяцьким договором. У вересні 1659 передав булаву Юрієві Хмельницькому, після чого виїхав до Речі Посполитої.
Решту життя провів на Волині та Галичині, обіймаючи посаду київського воєводи (1659—1664). У 1660 брав участь у Чуднівській кампанії у складі війська Речі Посполитої. 1662 року вступив до Львівського братства.
У 1663, після зречення Юрія Хмельницького, намагався повернути собі гетьманство, але програв Павлові Тетері. Був одним із таємних співорганізаторів антипольського повстання, що спалахнуло в 1664 на Правобережній Україні. Арештований поляками і страчений.
Ігор Царик