Уранці 6 серпня 1657 року над Чигирином ударили дзвони, а з фортеці пролунали гарматні залпи
Богдан Хмельницький помер у момент, коли його останній великий задум лише починав набувати форми.
Після того як москва без участі України уклала перемир’я з Річчю Посполитою, гетьман остаточно переконався: покладатися на одного союзника небезпечно. Він почав створювати широку коаліцію зі Швецією, Семигородом, Молдовою, Волощиною та іншими державами.
Йшлося не просто про черговий військовий союз. Хмельницький прагнув закріпити силу козацької держави й не дозволити ані польській короні, ані москві розпоряджатися долею України.
На початку 1657 року близько двадцяти тисяч козаків під проводом Антона Ждановича рушили на захід разом із військом семигородського князя Дьордя ІІ Ракоці. Союзники зайняли Краків, Берестя та Варшаву.
Здавалося, задум гетьмана починає здійснюватися.
Але шведський король мусив залишити Польщу через війну з Данією. Семигородське військо відступило, похід завершився невдачею, а Хмельницький у цей час уже тяжко хворів.
6 серпня 1657 року після апоплексичного удару він помер у Чигирині. Через чотири тижні гетьмана поховали в Іллінській церкві Суботова поруч зі старшим сином Тимошем, у якому він колись бачив продовжувача своєї справи.
Його смерть не створила Руїну за один день. Але Україна втратила постать, яка ще могла втримувати разом військо, старшину, дипломатію та державну владу.
Неповнолітній Юрій Хмельницький, боротьба старшини за булаву й постійне втручання сусідніх держав швидко перетворили питання наступника на багаторічну боротьбу за саму Україну.
Та задум Богдана не зник разом із ним.
Рівно через два місяці Іван Виговський уклав зі Швецією Корсунський договір. У ньому Україну визнавали «вільним народом, нікому не підлеглим».
Хмельницький не встиг довести свій останній задум до кінця. Але після нього залишилися козацька держава, сильне військо й досвід великої переможної боротьби.
Він довів, що українці можуть не лише скинути чуже панування, а й силою зброї відстояти право на власну державу.
Джерело: Українська перемога

