Влада відібрала в українських селян землю та врожай, а потім заборонила підбирати навіть те, що залишилося на полі після жнив.

За кілька колосків людина могла отримати 10 років таборів.

7 серпня 1932 року в СРСР ухвалили постанову, відому як «Закон про 5 колосків». Її ініціатором був Сталін. Документ підписали голова ЦВК СРСР Михайло Калінін, голова РНК В’ячеслав Молотов і секретар ЦВК Авель Єнукідзе.

За так зване «розкрадання колгоспного майна» передбачали найвищу міру покарання з конфіскацією всього майна. За пом’якшувальних обставин — щонайменше 10 років ув’язнення без права на амністію.

В Україні накази кремля виконували Станіслав Косіор, Влас Чубар, Павло Постишев і Мендель Хатаєвич. На місцях харчі шукали й конфісковували працівники ГПУ, партійні активісти та «буксирні бригади».

83% засуджених становила селянська біднота. Карали навіть дітей, які намагалися знайти їжу.

За неповні 5 місяців у СРСР засудили 54 645 людей. Для 2 110 із них обрали найвищу міру покарання.

Водночас у 1932 році СРСР вивіз за кордон 1,73 млн тонн зерна.

Так «Закон про 5 колосків» став одним із ключових інструментів Голодомору-геноциду: в українців забрали їжу, перекрили шляхи до порятунку, а спробу прогодувати власну родину оголосили злочином.

Українська перемога