Що скажете? Згоднi, чи, нi з автором тексту Дмитром Козубовим? "Щороку на день Харкова в центрі влаштовують дедалі більші вакханалії. І розрив між тими, хто проливає свою кров заради того, щоб це місто існувало під українським прапором, і тими, хто користується цими плодами, стає дедалі більшим.

Ситуація на полі бою надскладна, кілзона збільшується, до міста долетають FPV, удари по цивільних та всій Україні стають все більш кривавими, десятки загиблих, сотні постраждалих (Кривий Ріг, Київ, Печеніги тощо), але дехто хоче гучно, з «огоньком» похизуватися «незламністю», влаштувати бидлотеку під треки про «Першу столицю».

Святкування як явище частково було доречним у 2022-му, коли Харків неймовірними зусиллями та консолідацією всіх вистояв — всупереч усьому. Але зараз це зчитується вже як неадекватне сприйняття реальності, нерозуміння ступеню загрози, яка, на жаль, лише збільшується. Як неповага до тих, хто боронить це місто, щодня ризикуючи заради цієї «незламності» своїм життям.

Радіти під час війни нормально, але з поваги до людей, яким ця опція зараз недоступна, можна хоча б робити це тихіше та скромніше. У коментарях під дописом Ольга Клейтман, яка влучно описує цей треш, справжній шабаш — люди дякують міському голові за те, що Харків стоїть. І нуль подяки до військових. Причинно-наслідковий зв’язок вийшов з чату. Це все наслідки міської політики, яка замість того, щоб популяризувати ідею захисту держави, культивує патерналізм — мовляв, війна десь далеко і там впораються і без вас, а ось вам «Камаз-басейн», розважайтесь. І не забудьте подякувати нам за те, що вас поки не чіпають. Бо «Треба закінчувати війну, а не ставити сітки». Ми розгорнемо прапори — спробуйте тільки дорікнути нам у відсутності патріотизму (і плювати, що половина з них — у кольорах прапору Бразилії). Вам не подобається? Ви не харків’яни!

Пластмасовий кітч у міському просторі збільшується як метастази. І в головах деяких, на жаль, теж пластмаса. На щастя, не у всіх, і у цьому місті лишається багато гідних і чудових людей, які наповнюють його сенсом. Тож хочеться вірити, що їх кількість лише зростатиме і колись здоровий глузд переможе.

З Днем Незалежності! Пам'ятаємо її ціну."
Дм. Козубов

Джерело: Юрій Путник