🇺🇦 19 вересня — День народження Олександра Музичка, «Сашка Білого»

💙💛 19 вересня 1962 року в місті Кізел Пермської області тодішньої РРФСР народився Олександр Іванович Музичко, відомий під псевдонімом «Сашко Білий».

Його родина мала українське та білоруське коріння. Батьки — Іван Дмитрович та Олена Павлівна Музички — були репресованими. Родинна історія була тісно пов’язана з українським визвольним рухом: предки Олександра воювали в Армії Української Народної Республіки, брат його діда був учасником УПА, а троє дядьків воювали за Україну та загинули внаслідок репресій.

Саме ця родинна пам’ять, за свідченнями біографічних джерел, значною мірою сформувала його світогляд і подальший життєвий шлях.

Після проходження строкової військової служби у 1981–1983 роках Олександр Музичко переїхав до України. Після проголошення незалежності України отримав українське громадянство та активно долучився до націоналістичного руху. У Рівному він був серед засновників Спілки незалежної української молоді (СНУМ), згодом став активістом Української національної асамблеї (УНА) та Української народної самооборони (УНСО).

У 1990-х роках Музичко брав участь у збройних конфліктах за межами України. Зокрема, у 1994–1995 роках він воював на боці чеченських сил під час Першої чеченської війни, був пов’язаний із загоном УНА-УНСО «Вікінг» та, за повідомленнями різних джерел, виконував обов’язки охоронця Джохара Дудаєва. Російська сторона згодом висунула проти нього тяжкі звинувачення, які він та його прихильники заперечували.

Повернувшись в Україну, Музичко продовжив громадсько-політичну діяльність. Він очолював Рівненську обласну організацію УНА-УНСО, займався організаційною та видавничою роботою, а у 2012 році балотувався до Верховної Ради України в одномандатному окрузі на Рівненщині.

Під час Революції Гідності 2013–2014 років Олександр Музичко був активним учасником протестного руху та формування самооборони. Після створення «Правого сектора» став його керівником на Рівненщині та координатором структур організації у Західній Україні.

Водночас його діяльність була неоднозначною та супроводжувалася кримінальними справами й гострими конфліктами з правоохоронними органами. У лютому–березні 2014 року він публічно конфліктував із представниками прокуратури та МВС. Українські правоохоронці оголосили його підозрюваним у низці правопорушень.

🙏🕯️24 березня 2014 року

У ніч із 24 на 25 березня 2014 року Олександр Музичко загинув неподалік Рівного під час операції із його затримання за участю працівників правоохоронних органів та спецпідрозділу «Сокіл».

Обставини його смерті від самого початку стали предметом гострих суперечок. Правоохоронці заявляли, що Музичко чинив опір під час затримання та був смертельно поранений у ході операції. Пізніше представники Генеральної прокуратури повідомляли про версію випадкового самопоранення під час протистояння. Натомість побратими та адвокати Музичка наполягали на версії умисного вбивства правоохоронцями та ставили під сумнів офіційні висновки.

🇺🇦 ПАМ’ЯТАЄМО

Для одних Олександр Музичко був радикальним і суперечливим діячем українського націоналістичного руху. Для інших — людиною, яка присвятила своє життя боротьбі за українську державність і продовжила родинну традицію визвольної боротьби.

Але незалежно від оцінок його політичних поглядів та окремих сторінок біографії, його життя є частиною складної та суперечливої історії українського націоналістичного руху кінця ХХ — початку ХХІ століття.

Сьогодні, згадуючи Олександра Івановича Музичка, варто пам’ятати не лише його псевдонім — «Сашко Білий», а й родинну історію, покоління українців, які пройшли через репресії, війни та боротьбу за право України бути вільною.

🕯️ Вічна пам’ять Олександру Музичку.

🙏 Пам’ятаємо тих, хто присвятив своє життя Україні.
🙏🕯️Пам’ятаємо тих, хто загинув у боротьбі.
☝️Пам’ять — це наша відповідальність перед минулим і майбутнім.

Слава Україні! 🇺🇦

Борис Бучинський
Джерело: Українські патріоти