Сьогодні, у 22-гу неділю після П’ятидесятниці християни згадують Євангеліє про багача і Лазаря.
Євангельська притча про багача і Лазаря сьогодні особливо промовляє до нашого суспільства, до кожного з нас і до всієї України.
Ми бачимо, як поруч із людським болем, стражданнями та жертовністю одних існує байдужість інших. Одні віддають останнє, допомагають військовим, підтримують поранених, родини загиблих, переселенців і тих, хто опинився в біді. Інші ж продовжують жити так, ніби чужого горя не існує.
Як і в притчі, проблема не в достатку, а в байдужості. Багач мав можливість допомогти Лазареві, але не помічав його.
Але сьогоднішнє Євангеліє звертається не лише до багатих чи впливових. Воно звертається до кожного українця. Бо війна оголила не тільки нашу силу, а й людські серця: хто здатний співчувати, хто готовий жертвувати, а хто навчився не помічати чужого болю.
Український Лазар сьогодні — це поранений воїн у шпиталі, родина загиблого Захисника, дитина, яка втратила батька, самотня літня людина, переселенець, людина, яка залишилася без дому.
І найстрашніше — коли вони поруч, а ми проходимо повз.
Ця притча — також застереження для тих, хто має владу, статки й можливості. Адже все, що маємо, дане нам не лише для власного добробуту, а й для служіння ближньому.
Україні сьогодні потрібні не лише сильна армія та міцна держава, а й милосердні серця. Бо перемога починається не тільки на полі бою, а й у людській душі — там, де перемагають байдужість, жадібність, несправедливість і зло.
🙏 Нехай Господь допоможе нам не стати багачем із притчі, який мав усе, але не мав любові. Нехай навчить нас бачити свого Лазаря поруч, простягати руку допомоги, ділитися хлібом і підтримувати тих, кому сьогодні найважче.
Бо перед Богом важливо не лише те, скільки ми накопичили, а й те, скільки добра залишили після себе.
Боже, бережи Україну, наших Захисників і даруй нашому народові перемогу, мир та єдність у любові! 🇺🇦🙏
Релігійне братство святого пророка Іллі