14 листопада виповнюється 114 років від дня народження Андрія Малишка – відомого українського поета-лірика
14 листопада виповнюється 114 років від дня народження Андрія Малишка – відомого українського поета-лірика, перекладача (1912-1970), життя якого було пов'язане з Харковом.
Понад 100 віршів поета покладено на музику. Його "Пісня про рушник" (Рідна мати моя) перекладена на 90 мов світу. Він ввійшов у літературу за часів сталінщини, коли в нашій поезії, здавалося, уже не було нічого живого. І якимось дивом зумів залишатися щирим поетом.
"Постать Андрія Малишка є однією з центральних у літературному процесі України ХХ ст. Талановитий письменник, мрійливий лірик, патріот своєї Батьківщини залишив після себе масштабну літературну спадщину, частиною якої є легендарні "Пісня про рушник" та "Пісня про Київ".
Народився в м.Обухів Київської області в багатодітній сім’ї сільського шевця і був наймолодшою, одинадцятою дитиною. Безмежну любов до поетичного слова і українських народних пісень хлопцю передала мати.", – @Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (https://www.facebook.com/cdamlmu).
"Той незабутній вогник отчого дому, де вперше почув я думи Великого Кобзаря, материнська пісня, ласкава і сувора, напоїли і вигодували мене, дали мені душевний гарт і радість на все життя." – згадував Андрій Малишко.
Після закінчення школи майбутній поет вступив до медичного технікуму, але потяг до пісні й поезії привів його на літературний факультет Київського інституту народної освіти (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Він був учнем Максима Рильського, який викладав в інституті і вів літературну студію.
У 1930 р. світ побачили перші вірші Андрія Малишка.
Після закінчення інституту вчителював у м.Овручі. Відслуживши рік у армії, переїхав до Харкова й працював журналістом.
У роки Другої світової війни поет був військовим кореспондентом. Після війни працював відповідальним редактором журналу "Дніпро".
У 1956 р. вийшла збірка Андрія Малишка "Що записано мною", у якій містяться вірші, що стали текстами відомих пісень: "Знову цвітуть каштани", "Пісня про Київ", "Як на дальнім небосхилі", у 1959 р. – збірка "Серце моєї матері", де була славнозвісна "Пісня про рушник" і "Ми підем, де трави похилі".
За своє життя поет видав понад сорок збірок. В українську літературу він увійшов як поет-пісняр, бо пісні на його вірші давно сприймаються слухачами як народні. Поет співпрацював з багатьма композиторами. Платон Майборода створив понад 30 пісень на вірші Андрія Малишка: "Київський вальс", "Ми підем, де трави похилі", "Стежина", "Вчителько моя", "Пісня про рушник".
Він є автором значної кількості публіцистичних та літературно-критичних творів.
Понад 100 віршів поета покладено на музику. Його "Пісня про рушник" (Рідна мати моя) перекладена на 90 мов світу. Він ввійшов у літературу за часів сталінщини, коли в нашій поезії, здавалося, уже не було нічого живого. І якимось дивом зумів залишатися щирим поетом.
"Постать Андрія Малишка є однією з центральних у літературному процесі України ХХ ст. Талановитий письменник, мрійливий лірик, патріот своєї Батьківщини залишив після себе масштабну літературну спадщину, частиною якої є легендарні "Пісня про рушник" та "Пісня про Київ".
Народився в м.Обухів Київської області в багатодітній сім’ї сільського шевця і був наймолодшою, одинадцятою дитиною. Безмежну любов до поетичного слова і українських народних пісень хлопцю передала мати.", – @Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (https://www.facebook.com/cdamlmu).
"Той незабутній вогник отчого дому, де вперше почув я думи Великого Кобзаря, материнська пісня, ласкава і сувора, напоїли і вигодували мене, дали мені душевний гарт і радість на все життя." – згадував Андрій Малишко.
Після закінчення школи майбутній поет вступив до медичного технікуму, але потяг до пісні й поезії привів його на літературний факультет Київського інституту народної освіти (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Він був учнем Максима Рильського, який викладав в інституті і вів літературну студію.
У 1930 р. світ побачили перші вірші Андрія Малишка.
Після закінчення інституту вчителював у м.Овручі. Відслуживши рік у армії, переїхав до Харкова й працював журналістом.
У роки Другої світової війни поет був військовим кореспондентом. Після війни працював відповідальним редактором журналу "Дніпро".
У 1956 р. вийшла збірка Андрія Малишка "Що записано мною", у якій містяться вірші, що стали текстами відомих пісень: "Знову цвітуть каштани", "Пісня про Київ", "Як на дальнім небосхилі", у 1959 р. – збірка "Серце моєї матері", де була славнозвісна "Пісня про рушник" і "Ми підем, де трави похилі".
За своє життя поет видав понад сорок збірок. В українську літературу він увійшов як поет-пісняр, бо пісні на його вірші давно сприймаються слухачами як народні. Поет співпрацював з багатьма композиторами. Платон Майборода створив понад 30 пісень на вірші Андрія Малишка: "Київський вальс", "Ми підем, де трави похилі", "Стежина", "Вчителько моя", "Пісня про рушник".
Він є автором значної кількості публіцистичних та літературно-критичних творів.