Наші славні земляки: 14 жовтня 85 років тому в Харкові в мистецькій родині народився Лесь Сердюк – народний артист України
Наші славні земляки:
14 жовтня 85 років тому в Харкові в мистецькій родині народився Лесь Сердюк – народний артист України, звання якого затверджено народною любов'ю (1940-2010).
"Лесь – це фантастичний концертний рояль, на якому можна зіграти все, що завгодно, аби ти був Ріхтер або Слободяник.", – сказав про актора Юрій Іллєнко.
Лесь Сердюк став для багатьох втіленням на екрані образу українця. Виграшна мужня зовнішність, яскрава колоритність дозволили Лесю Сердюку стати козаком українського кінематографа.
Народився Лесь Сердюк у Харкові в мистецькій родині. Дитинство пройшло за лаштунками знаменитого "Березіля" – Харківського драматичного театр імені Шевченка, де служив його батько Лесь Сердюк, мама Анастасія Левицька була оперною співачкою. Саме на честь Курбаса вони назвали свого сина.
У 1961 р. Лесь Сердюк закінчив Харківський театральний інститут.
Служив у Харківському академічному театрі імені Т. Шевченка, Ризькому ТЮГу, Київському академічному театрі імені Лесі Українки.
Дебютував у кіно в 1965 р. З 1970 р. – актор Київської кіностудії імені О. Довженка. Актор згадував: "Брався за будь-яку роботу, багато знімався. Якось сказав Івану Миколайчуку: "Ти якістю взяв, але я тебе кількістю переплюну!". Одна з найяскравіших ролей Леся Сердюка була у фільм Івана Миколайчука "Вавилон ХХ". Після цього фільму актор зіграв у другій (і останній) кінострічці Миколайчука – "Така довга, така пізня осінь". "Картина давалася нам дуже важко – і Іванові, і акторам. Але в цьому фільмі я одержав свій, мабуть, найважливіший приз: Іван подарував мені книжку Стефаника. І на 227 сторінці, там, де напечатана автобіографія, він написав: "Моєму братові Лесю. Осінь моя довгая"".
З 2008 р. – на сцені Національного театру імені Івана Франка.
Виграшна мужня зовнішність, яскрава колоритність дозволили Лесю Сердюку стати типовим кіноукраїнцем, козаком українського кінематографа.
Образи, створені актором, надзвичайно правдиві і переконливі. Фільми, у яких він зіграв, увійшли до золотого фонду українського кіно.
За час роботи на Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка зіграв понад 100 ролей, з них – 80 головних.
"Зі мною був Бог! І він мене оберігав. Від поганих режисерів, поганих сценаріїв. Мені дуже щастило на партнерів. Картин на моєму рахунку більше сотні, а справжніх ролей – близько 70.", – Лесь Сердюк.
14 жовтня 85 років тому в Харкові в мистецькій родині народився Лесь Сердюк – народний артист України, звання якого затверджено народною любов'ю (1940-2010).
"Лесь – це фантастичний концертний рояль, на якому можна зіграти все, що завгодно, аби ти був Ріхтер або Слободяник.", – сказав про актора Юрій Іллєнко.
Лесь Сердюк став для багатьох втіленням на екрані образу українця. Виграшна мужня зовнішність, яскрава колоритність дозволили Лесю Сердюку стати козаком українського кінематографа.
Народився Лесь Сердюк у Харкові в мистецькій родині. Дитинство пройшло за лаштунками знаменитого "Березіля" – Харківського драматичного театр імені Шевченка, де служив його батько Лесь Сердюк, мама Анастасія Левицька була оперною співачкою. Саме на честь Курбаса вони назвали свого сина.
У 1961 р. Лесь Сердюк закінчив Харківський театральний інститут.
Служив у Харківському академічному театрі імені Т. Шевченка, Ризькому ТЮГу, Київському академічному театрі імені Лесі Українки.
Дебютував у кіно в 1965 р. З 1970 р. – актор Київської кіностудії імені О. Довженка. Актор згадував: "Брався за будь-яку роботу, багато знімався. Якось сказав Івану Миколайчуку: "Ти якістю взяв, але я тебе кількістю переплюну!". Одна з найяскравіших ролей Леся Сердюка була у фільм Івана Миколайчука "Вавилон ХХ". Після цього фільму актор зіграв у другій (і останній) кінострічці Миколайчука – "Така довга, така пізня осінь". "Картина давалася нам дуже важко – і Іванові, і акторам. Але в цьому фільмі я одержав свій, мабуть, найважливіший приз: Іван подарував мені книжку Стефаника. І на 227 сторінці, там, де напечатана автобіографія, він написав: "Моєму братові Лесю. Осінь моя довгая"".
З 2008 р. – на сцені Національного театру імені Івана Франка.
Виграшна мужня зовнішність, яскрава колоритність дозволили Лесю Сердюку стати типовим кіноукраїнцем, козаком українського кінематографа.
Образи, створені актором, надзвичайно правдиві і переконливі. Фільми, у яких він зіграв, увійшли до золотого фонду українського кіно.
За час роботи на Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка зіграв понад 100 ролей, з них – 80 головних.
"Зі мною був Бог! І він мене оберігав. Від поганих режисерів, поганих сценаріїв. Мені дуже щастило на партнерів. Картин на моєму рахунку більше сотні, а справжніх ролей – близько 70.", – Лесь Сердюк.
Модерна Україна