Сб, 27.06.2026 | 13:52

На початку ХХ століття центр Харкова виглядав не гірше, ніж при Кернесі 😀Воно і не дивно. Харківські міські голови того часу: Олександр Костянтинович Погорілко (1900–1912 рр.) — професор фізики, видатний учений та один із найефективніших керівників міста. За його каденції в Харкові запустили електричний трамвай, модернізували водопровід, розширили електричне освітлення та збудували багато значущих будівельних об'єктів.Роман Юлійович Будберг (січень — лютий 1913 р.) — дворянин і громадський діяч. Був обраний думою, але швидко залишив посаду на знак протесту проти дій Міністерства внутрішніх справ Російської імперії.Микола Євдокимович Дорофєєв (1913–1914 рр.) — викладач університету, який спочатку керував містом як виконувач обов'язків через тяжку хворобу О. Погорілка, а згодом офіційно зайняв посаду.Дмитро Іванович Багалій (1914–1917 рр.) — всесвітньо відомий український історик, академік та колишній ректор Харківського університету. Він керував містом у складні роки Першої світової війни, займався питаннями біженців, забезпечення Харкова продовольством та культурним розвитком міста.***Дивлюсь на ці світлини і намагаюсь уявити собі, чим жили харківці тієї пори, скажімо, перед початком Великої війни, котру потім назвали Першою світовою, про що думали, які надії мали? Як потім склалося їх життя?Ігор Соломадін

Сб, 27.06.2026 | 13:26

Джерело:  Детектор медіа🪦🇺🇦🇵🇱 У Пужниках не знайшли масового поховання жертв Волинської трагедіїУкраїно-польська пошукова експедиція завершила другий етап робіт у селі Пужники (Тернопільська область) і не виявила масового поховання загиблих 1945 року, про яке йшлося в попередніх дослідженнях.📌 Під час чотирьох днів робіт було закладено близько 50 розвідкових траншей, однак масових захоронень не знайдено.🔎 Водночас виявили окремі артефакти — фрагменти дерев’яної труни, ґудзики та частини взуття. Це може вказувати на одиночне цивільне поховання, не пов’язане з подіями лютого 1945 року.🤝 Експедицію проводили українські та польські фахівці в межах домовленостей робочої групи з питань національної пам’яті.ДМ | ДМ WhatsApp | ДМ Viber

Сб, 27.06.2026 | 11:52

Харків, Москалівка, початок ХХ ст.Ідилія...Джерело: Харків-це наша любов

Сб, 27.06.2026 | 11:26

Три дні - від 27 до 29 червня 1659 р. - тривала знаменита Конотопська битва.29 червня 1659 р. у битві при Конотопі українські війська під проводом гетьмана Івана Виговського здобули блискучу перемогу над московським військом, розбивши його вщент.Навесні 1659 р. в Україну вдерлося московське військо на чолі з Олексієм Трубецьким, яке повинно було об'єднатися із силами Ромодановського, що тримали облогу Конотора. До 29 червня кількатисячний загін ніжинського полковника Григорія Гуляницького успішно опирався ворогові й утримував місто. Це дало можливість Іванові Виговському зібрати потужні сили й заручитися підтримкою союзників.Розгром спричинив паніку в москві, що боялася вторгнення козацького війська.Художниця Надія Сомко (1916-1989)."Конотопська битва"Модерна Україна

Сб, 27.06.2026 | 08:00

Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 27 червня, зведення за добу:протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 19 населених пунктів Харківської області.▪️Внаслідок обстрілів одна людина загинула, постраждали 8 людей.У м. Ізюм загинула 79-річна жінка, постраждали жінки 72 і 66 років та 62-річний чоловік; у с. Губарівка Богодухівської громади зазнали поранень чоловіки 44 і 27 років; у с. Шестакове Старосалтівської громади постраждав 44-річний чоловік; у с. Залужне Нововодолазької громади постраждали жінки 37 і 57 років.Також медики надали допомогу 73-річній жінці, яка 23 червня постраждала внаслідок обстрілу в с. Нововасилівка Дворічанської громади.Ворог атакував БпЛА Основ’янський і Шевченківський райони Харкова. Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння: ▪️1 ракета РСЗВ;▪️16 БпЛА типу «Герань-2»;▪️9 БпЛА типу «Молнія»;▪️6 fpv-дронів;▪️40 БпЛА (тип встановлюється).Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:▪️у м. Харків пошкоджено АЗС;▪️у Богодухівському районі пошкоджено приватний будинок (с. Сінне), 2 приватні будинки (с. Хрущова Микитівка), багатоквартирний будинок, 2 приватні будинки, АЗС, автомобіль (м. Богодухів), 3 автомобілі, залізничну інфраструктуру (с. Губарівка), 3 приватні будинки, господарчі споруди (с. Клинова-Новоселівка);▪️в Ізюмському районі пошкоджено 2 багатоквартирні будинки, 9 автомобілів (м. Ізюм), приватний будинок (сел. Борова);▪️у Харківському районі пошкоджено АЗС (с. Дворічний Кут), АЗС, 5 автобусів, 5 автомобілів (с. Подвірки), 6 багатоквартирних будинків, 4 автомобілі (с. Залужне);▪️у Лозівському районі пошкоджено залізничну інфраструктуру, електромережі (м. Лозова, с. Енергетиків), приватний будинок (сел. Близнюки);▪️у Чугуївському районі пошкоджено автомобіль (с.Шестакове).➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 221 людину.Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 42 568 людей.🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 256 бойових зіткнень.▪️ На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 11 атак противника. Загарбники намагалися просунутися поблизу Стариці, а також у напрямку Козачої Лопані, Радьківки та Лимана.▪️ На Куп’янському напрямку ворог три рази атакував у бік Колісниківки, Богуславки та Новоплатонівки.На світлинах:с.Клинова-Новоселівка#Харківщина #війна #ситуація

Пт, 26.06.2026 | 19:26

26 червня наукова і громадська спільнота Харкова відзначає 50-річчя від дня народження Валерія Станіславовича Романовського (1976–2023) — відомого українського історика, пам’яткознавця, педагога, кандидата історичних наук, доцента Харківської державної академії культури і за сумісництвом — наукового співробітника ХДНБ, члена Харківського історико-філологічного товариства.Науковий шлях Валерія Станіславовича базувався на ґрунтовному джерелознавчому підході та найкращих традиціях української, зокрема харківської історичної школи. У 2007 році він успішно захистив дисертацію, присвячену розвитку пам’яткознавства на Харківщині у XIX — на початку ХХ століття. Наукова спадщина дослідника налічує понад 70 опублікованих праць, що охоплюють теоретичні питання пам’яткознавства та збереження культурної спадщини, історію вищої освіти, вивчення матеріалів земської статистики.А працівники ХДНБ згадують насамперед свого колегу — надзвичайну людину, яка працювала поряд, щедро ділилася своїми знаннями. Валерій Романовський був відповідальним працівником, добрим, надійним товаришем, людиною шляхетної душі. Спочатку дослідник приходив до книгозбірні як читач-науковець, потім, перейнявшись бібліотечною атмосферою, почав брати участь у конференціях і, нарешті, вирішив долучитися до фондових багатств уже як фахівець.Особливе місце у професійному житті вченого посідала фондова та евристична робота. Працюючи у науково-дослідному відділі документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка, Валерій Романовський здійснив професійне опрацювання особових фондів видатних діячів української культури. Ним досконало описані цінні рукописні та колекційні зображувальні матеріали з архіву доктора мистецтвознавства Павла Жолтовського і створено особовий архівний фонд ученого, а також особовий фонд відомої краєзнавиці Клавдії Хорцевої, електронні версії архівних фондів письменника Ігоря Муратова та краєзнавця Павла Романова.Саме архівознавча скрупульозність та глибокий історіографічний аналіз відрізняли його підхід до роботи з текстами минулого. Знаковою подією для української гуманітаристики стала його участь у підготовці до друку мемуарів Павла Жолтовського «Umbra vitae», де Валерій Станіславович виступив автором фактологічно насичених наукових коментарів, що засвідчують його глибоке знання епохи (опубліковані у першому томі «Вибраних праць» мистецтвознавця у 2013 році). Як дослідник, він завжди вивчав усі доступні першоджерела, всебічно розглядаючи історичні явища, завдяки чому його розвідки відрізняються особливою науковою повнотою.Проте з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році дослідник знову, як і у 2014–2015 роках, змінив роботу з документальними пам’ятками на захист Батьківщини. На фронті Валерій став старшим солдатом, кулеметником із позивним Козак. Він справді був схожим на козака Мамая не лише зовнішністю та розкішними вусами, а й глибокою внутрішньою свободою. Навіть під обстрілами він залишався науковцем: вивчав сільські говірки місцевих, записував фольклор. А ще приручав покинутих кіз, щоб поїти побратимів свіжим молоком. Вражає той факт, що за пару місяців до свого смертельного поранення він прямо з фронту дистанційно виступив на науковій конференції з доповіддю про хатні обереги українського села в зоні бойових дій.Життя вченого трагічно обірвалося 16 січня 2023 року після важких поранень, отриманих під час боїв на Куп’янському напрямку. За відданість країні Валерія Романовського посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Сьогодні його ім’ям названа вулиця в історичному районі Харкова (колишня Доватора). Імперські та радянські назви зникають, звільняючи місце для справжніх Героїв, які творили нашу культуру і віддали за неї життя.У фондах Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка зберігаються видання, публікації та архівні матеріали, які є справжніми часовими капсулами та дозволяють доторкнутися до унікальної дослідницької спадщини Валерія Романовського. ХДНБ ім.Короленка

Пт, 26.06.2026 | 17:26

Харків, 2026. Колишнє консульство московії у нашому місті.

Пт, 26.06.2026 | 11:00

Станом на 26 червня 2026 року можна констатувати кілька тенденцій, які визначатимуть найближчі місяці війни.По-перше, росія не демонструє жодних ознак підготовки до завершення війни. Навпаки, противник продовжує нарощувати угруповання військ, формує нові дивізії та бригади, а також прагне розширити активну зону бойових дій на півночі України. Це свідчить про ставку кремля на затяжне військове виснаження України та її партнерів.По-друге, попри високу інтенсивність бойових дій, російське командування не досягає оперативного прориву. Основні зусилля й надалі концентруються на Покровському, Костянтинівському, Лиманському та Гуляйпільському напрямках, де ворог несе значні втрати, але продовжує діяти за принципом постійного тиску.По-третє, дедалі більшого значення набуває інформаційний фронт. Підготовка російськими спецслужбами провокацій із використанням польської символіки, а також спроби використати історичні суперечності між Україною та Польщею вкотре демонструють, що Кремль намагається розхитати єдність наших союзників саме тоді, коли міжнародна підтримка України посилюється.По-четверте, результати Конференції з відновлення України у Гданську стали важливим політичним сигналом. Йдеться вже не лише про гуманітарну підтримку, а про масштабні інвестиції у відновлення держави, розвиток оборонної промисловості, енергетики, логістики та виробництва сучасного озброєння. Загальний обсяг домовленостей оцінюється більш ніж у 10 мільярдів євро, а Європейський Союз уже розпочав фінансування нових програм підтримки України.По-п'яте, росія продовжує системний терор цивільної інфраструктури України, зокрема транспортної та енергетичної. Водночас українські далекобійні удари дедалі відчутніше впливають на військову логістику, паливний сектор та функціонування окупованого Криму, що змушує російське керівництво визнавати масштаб проблем усередині власної країни.Головний висновок залишається незмінним. Війна входить у фазу тривалого стратегічного протистояння, де визначальними будуть не окремі тактичні успіхи, а економічна стійкість, технологічна перевага, ефективність оборонної промисловості та збереження єдності міжнародної коаліції на підтримку України.Саме тому сьогодні не менш важливою за ситуацію на фронті є здатність України та її партнерів діяти на випередження — як у військовій, так і в дипломатичній та інформаційній сферах.Віктор Ягун

Пт, 26.06.2026 | 08:13

Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 26 червня, зведення за добу:протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 16 населених пунктів Харківської області.▪️Внаслідок обстрілів двоє людей загинули, постраждали 7 людей.У м. Богодухів загинув 62-річний чоловік, постраждали чоловіки 44 і 64 років; у с. Новоселівка Великобурлуцької громади загинув 68-річний чоловік, постраждали 64-річна жінка і 60-річний чоловік; у сел. Приколотне Вільхуватської громади постраждали жінки 71 і 60 років; у с. Улянівка Богодухівської громади постраждав 41-річний чоловік.Також медики надали допомогу 65-річній жінці, яка 24 червня зазнала поранень внаслідок обстрілу в с. Канівцеве Великобурлуцької громади. Ворог атакував БпЛА Немишлянський район Харкова. Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:▪️8 КАБ (точна кількість встановлюється);▪️6 БпЛА типу «Молнія»;▪️4 fpv-дрони;▪️24 БпЛА (тип встановлюється).Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:▪️у Богодухівському районі пошкоджено господарчу споруду, електромережі (сел. Золочів), залізничну інфраструктуру, фермерське господарство, 4 автомобілі (с. Губарівка), будинок (м. Богодухів);▪️у Куп’янському районі пошкоджено 2 приватні будинки, адмінбудівлю, електромережі (сел. Приколотне), 4 приватні будинки (с. Малий Бурлук), 6 приватних будинків (с. Новоселівка), приватний будинок (с. Жуків Яр);▪️в Ізюмському районі пошкоджено приватний будинок (сел. Борова);▪️у Харківському районі пошкоджено багатоквартирний будинок (сел. Слатине), приватний будинок (с. Руська Лозова); ▪️у Чугуївському районі пошкоджено приватний будинок (с. Новоолександрівка).➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 234 людини.Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 42 347 людей.🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 257 бойових зіткнень.▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник вісім разів атакував позиції наших підрозділів в районах населених пунктів Стариця, Вільча та у бік населених пунктів Козача Лопань, Ізбицьке, Чайківка.▪️ На Куп’янському напрямку ворог п’ять разів атакував у районі Піщаного та у бік населених пунктів Куп’янськ-Вузловий, Ківшарівка, Новоплатонівка.На світлинах: с. Новоселівка#Харківщина #війна #ситуація

Чт, 25.06.2026 | 18:39

Харків, вул.Сумська, 100 років назад.Світлина з архіву Георгія Нікольського

Чт, 25.06.2026 | 17:52

Вправи з оптикою:Шевельов, Ушкалов, Львів і Харків27.06 / 17:00місце проведення повідомляємо після реєстраціїhttps://forms.gle/uicjUrKUCZpNBGGT6Резиденційне проживання у помешканні Юрія Шевельова не може не провокувати Данила Ільницького до перечитування його спогадів та есеїв і до рефлексії про особистість автора.Перебування у Харкові не може не провокувати його до своєрідних вправ із оптикою. Уважне вглядання в місто, вслухання в його звуковий ландшафт та співрозмовництво з його людьми водночас провокує свіжий фокус на своє місто.У Харкові добре думається про Львів, а зустріч зі своїм автентичним «я» отримує нові маршрути.Під час квартирника у форматі дружньої бесіди Данило Ільницький розповість: * про вплив есеїстики Юрія Шевельова на своє формування, про його оптику на Львів і львівське середовище; * про Леоніда Ушкалова та його численні занурення у класичні і локальні тексти української літератури, про його працездатність та непублічність як натхнення і приклад непідробного успіху; * про приватну урбан-антропологію у Харкові і оптику віддалення як оптику наближення.При сприятливій атмосфері Данило зачитає фрагменти зі своїх есеїв.До зустрічі!Харківський ЛітМузей

Чт, 25.06.2026 | 12:13

Джерело:  ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS 🔥Над Кінбурнською косою підняли український прапор.Після вогневого удару Сил оборони російські війська були змушені залишити свої позиції.

Чт, 25.06.2026 | 10:13

178 років тому, 25 червня 1848 року, на міській ратуші Львова вивісили синьо-жовтий прапор. 🇺🇦Відтоді синій і жовтий кольори стали ідентифікаторами національної приналежності. Подія 177 річної давнини стала початком створення української символіки, і синьо-жовтий прапор уперше підняли як національний символ українців.Синій та жовтий (золотий) кольори використовувалися ще на гербі Королівства Руського XVI століття. Вони також були на гербах руських земель, князів, шляхти й міст середньовіччя і раннього нового часу.Від XVI століття козаки Війська Запорозького використовували в невеликій кількості прапори-хоругви синьо-жовтих барв, а вже з 1710 років - синьо-жовті козацькі прапори стали переважати серед козацьких хоругві.Здебільшого прапори виготовляли з синього полотнища з нашитим на ньому лицарем у золотих чи червоних шатах, з золотим орнаментом та арматурою. У 1803 році з'явився інший прапор - синьо-жовтий з червоним хрестом посередині. Це був прапор Чорноморського козацького війська.Розташування кольорів траплялося різне. Часом згори була синя смуга, внизу жовта, а часом навпаки. Кольорова насиченість синьої смуги теж була різною: чистий синій колір чи блакитний. У наступні роки траплялися і ті, й інші прапори.У 1849 році вже офіційно вивісили прапор поруч з австрійським. Це тривало лише день. Однак пізніше під час візитів у Львів імператора місто прикрашали кольорами прапорів українського, польського та австрійського. Події 1848 року, «Весни народів», заклали початок українсько-польського антагонізму. Тобто, боротьби за майбутні територію і державність, кому належатиме ця земля, і це тривало у наступні століття.Популярність стяга стала більшаОднак стяг, який українці Королівства Галичина й Володимирії вивісили над Львівською ратушею як національний прапор, почав набувати популярності.Після Революції 1905 року його почали використовувати у Наддніпрянській Україні. А під час Української революції 1917-1921 років цей стяг був державним прапором Української Народної республіки та Української держави.1938-1939 - був прапором Карпатської України, у 1941 році - прапором Української Держави.За радянських часів синьо-жовтий стяг використовувався підпільно, бо в СРСР каралося його використання - ув'язненням на 2 роки.Минули майже п’ять десятиліть радянської заборони, репресій і переслідувань, коли 3 квітня 1990 року над ратушею урочисто підняли синьо-жовтий прапор.Ігор Царик

Чт, 25.06.2026 | 07:52

Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 25 червня, зведення за добу:протягом минулої доби ворожих ударів зазнали 20 населених пунктів Харківської області.▪️Внаслідок обстрілів постраждали 11 людей.У с. Іскра Ізюмської громади зазнали поранень чоловіки 39 і 54 років; у с. Губарівка Богодухівської громади постраждали чоловіки 32 і 54 років; у с. Нова Гнилиця Пролісненської громади 40-річна жінка зазнала гострої реакції на стрес; між с. Сухини та с. Скосогорівка постраждав 61-річний чоловік; у м. Богодухів зазнали гострої реакції на стрес 5 жінок.Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння: ▪️2 ракети;▪️1 РСЗВ;▪️4 БпЛА типу «Герань-2»;▪️1 БпЛА типу «Ланцет»;▪️9 БпЛА типу «Молнія»;▪️5 fpv-дронів;▪️28 БпЛА (тип встановлюється).Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:▪️у Богодухівському районі пошкоджено електромережі (с. Максимівка), інтернатний заклад (с. Малижине), 2 приватні будинки (с. Писарівка), залізничну інфраструктуру (с. Губарівка), автомобіль (с. Павлівка), багатоквартирний будинок, гаражі, 3 автомобілі (м. Богодухів); ▪️у Куп’янському районі пошкоджено елеватор (сел. Приколотне), будівлю комунального підприємства (сел. Шевченкове), будинок, електромережі (с. Мирне); ▪️в Ізюмському районі пошкоджено нежитлову будівлю (м. Барвінкове), електромережі (с. Іскра); ▪️у Харківському районі пошкоджено приватний будинок (сел. Прудянка);▪️у Чугуївському районі пошкоджено 2 комбайни, будівлі фермерського господарства (с. Нова Гнилиця).➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 181 людину.Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 42 113 людей.🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 232 бойові зіткнення.▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 11 разів атакував позиції наших підрозділів в районах населених пунктів Ветеринарне, Стариця, Синельникове та у бік населених пунктів Лиман, Ізбицьке, Вільча, Колодязне.▪️ На Куп’янському напрямку ворог два рази атакував, в напрямку Новоосинового та в районі Западного.#Харківщина #війна #ситуація

Ср, 24.06.2026 | 19:26

🌻 «Що робив мамонт біля шостого під’їзду?»Читання з Yaryna Tsymbal !📢 У п'яницю 26 червня о 18.00 відбудеться зустріч із літературознавицею Яриною Цимбал!💙 Читаємо «Югурту» — втрачений і реконструйований роман Майка Йогансена про його рідне місто. Говоримо про Харків Йогансена і про Йогансена в Харкові.🕕26.06.2026 о 18.00 приходьте до КнигоУкриття 📕Вхід за вільний донат без реєстрації!КнигоУкриття

Ср, 24.06.2026 | 15:52

Харків, 1942 рік.Світлина з архіву Георгія Нікольського

Ср, 24.06.2026 | 11:39

24.06.2026 московські війська намагаються створити видимість наступу біля Козачої Лопані, відправляючи невеликі групи, — ISWНа Вовчанському напрямку окупанти активно збільшили застосування дронів та випробовують нові тактики, зокрема використання оптоволоконних БпЛА й атак на мотоциклах.Водночас аналітики зазначають: підтвердженого просування російських військ на Харківщині немає.Джерело: Харків City

Ср, 24.06.2026 | 10:00

26 червня виповнилося б п’ятдесят років членові Харківського історико-філологічного товариства Валерієві Романовському, що віддав життя в обороні України.На цю дату призначено збори Товариства. Михайло Красіков виголосить доповідь, дотичну до сфери зацікавлень Валерія Романовського, на тему «Де містилася харківська Просвіта в період німецької окупації?» й відтак ширше розповість про участь Валерія Романовського в діяльності Товариства.Запрошуємо всіх разом пошанувати нашого Героя.Дата — 26 червня (п’ятниця).Час початку — 15 год. 15 хв.Місце — Харківський літературний музей (вул. Багалія, 6).Михайло Красіков

Ср, 24.06.2026 | 09:13

24 червня християни відзначають Різдво Івана Предтечі і Хрестителя Господнього. Він народився за пів року до Різдва Спасителя, прийшовши у цей світ, щоб підготувати людей до пришестя на землю Христа, "навернути серця батьків до дітей, і непокірних – до мудрості праведників, щоб приготувати Господеві народ звершений" (Лк. 1: 17). Іван Предтеча був посланцем Бога, щоб сповістити людям про прихід і живу присутність Месії на землі. Він указує на Спасителя і хрестить Його в ріці Йордан. Свято Різдва Івана Хрестителя відоме ще з четвертого століття.Серед інших святих Іван Хреститель має найбільшу пошану - вшануванню його пам’яті присвячені сім святкових дат у церковному календарі.Цей святий навчав, проповідував, хрестив, викривав гріхи, відстоював справедливість. Його життя – це безперервна жертва. За Христа і христову науку святий відважно приймає мученицьку смерть. За наказом Ірода Антипи Іванові Хрестителю відтяли голову.На згадку про те, що пророк Іван хрестив Спасителя у водах Йордану, Церква називає його Хрестителем. А за те, що він прийшов перед Христом і проповідував народу пришестя Сина Божого – називає Предтечею.Модерна Україна

Ср, 24.06.2026 | 08:00

Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 24 червня, зведення за добу:протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 18 населених пунктів Харківської області.▪️Внаслідок обстрілів одна людина загинула, постраждали 8 людей.У м. Харків зазнали гострої реакції на стрес жінки 54 і 32 років; у м. Балаклія загинула 56-річна жінка, постраждала 21-річна жінка; у с. Цупівка Дергачівської громади постраждав 58-річний чоловік; у с. Бугаївка Вовчанської громади постраждав 79-річний чоловік; у сел. Борова зазнав поранень 57-річний чоловік; у сел. Печеніги постраждав 54- річний чоловік; у сел. Шевченкове зазнала травм 68-річна жінка.Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:▪️1 ракета;▪️1 КАБ;▪️8 БпЛА типу «Герань-2»;▪️13 БпЛА типу «Молнія»;▪️10 fpv-дронів;▪️25 БпЛА (тип встановлюється).Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:▪️у Богодухівському районі пошкоджено елеватор (с. Губарівка), приватний будинок, господарчу споруду (с. Петрівка), приватний будинок, медичний заклад, електромережі, адмінбудівлю (сел. Золочів), приватний  будинок, 2 господарчі споруди, 10 гаражів, автомобіль (с. Одноробівка), будівлю комунального підприємства, приватний будинок, гараж (м. Богодухів), приватний будинок (с. Івашки), приватний будинок, автомобіль (с. Сінне);▪️у Куп’янському районі пошкоджено гараж (сел. Великий Бурлук), приватний будинок, дитячий садок, адмінбудівлю (сел. Шевченкове); ▪️в Ізюмському районі пошкоджено будинок, електромережі (м. Балаклія); ▪️у Харківському районі пошкоджено складське приміщення (сел. Васищеве), приватний будинок (с. Руська Лозова);▪️у Лозівському районі пошкоджено залізничну інфраструктуру, СТО, 5 автомобілів (м. Лозова), господарчу споруду, автомобіль (с. Червоне);▪️у Чугуївському районі пошкоджено 2 автомобілі (с. Бугаївка, сел. Печеніги), приватний будинок (сел. Білий Колодязь).➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 238 людей.Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 41 932 людини.🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 251 бойове зіткнення.▪️ На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 13 атак противника. Загарбники намагалися просунутися поблизу населених пунктів Козача Лопань, Ізбицьке, Стариця та Охрімівка, а також у напрямку Кутьківки, Лимана та Вовчанських Хуторів.▪️ На Куп’янському напрямку зафіксовано одну спробу ворога атакувати у бік Шийківки.На світлині: с. Червоне#Харківщина #війна #ситуація

Вт, 23.06.2026 | 15:39

З того що я зрозумів за останні дні, найбільш агресивні (до України виключно) громадяни Польщі, живуть в парадигмі що: Україна воює виключно за себе і в своїх інтересах. З останнім не посперечаєшся. Ми боремось за виживання. Що Україна не має ніякого відношення до захисту Польщі. І що Польщі від України зиску нема, бо вона (дослівно багатенько разів зустрічав) "під парасолькою НАТО і ЄС. І якщо Росія нападе, то з нею буде воювати все НАТО".Ну, про те ще ми є загрозою для "винятковості" і "першочерговості" Польщі в ЄС і так всі розуміють. Але, є одне але. Як показала реальна війна, кожна з країн (НАТО не виняток), надіється що воювати на землі буде хтось з союзників. А не вони. Кожна. Надіються на те що їх громадяни воювати не будуть. Особливо коли війна виявилась не такою лайтовою, віддаленою і технологічною. Коли гибель людей на полі бою це постійна і існуюча частина війни. Коли малими контрактними арміями на полі бою питання не вирішити. Коли в забудові вирішує піхота на землі, а не оператори в затишних кімнатах управління.І на жаль, розуміння яка жахлива нинішня війна, у більшості поляків нема. Зовсім. Якісь ілюзії про якусь велич, (яку розмотає пара дивізій російської армії що пройшли школу на цій війні) про якусь крутість і гіпотетичну технологічну перевагу на полі бою. Ні в одній країні ближнього зарубіжжя нема ніякої переваги перед сотнями тисяч росіян на землі і тисячами тон чавуну з неба. Перед сотнями ракет та ударних дронів за раз. Ні в одній. Реальний досвід протистояння всьому цьому має тільки Україна.Роман Донік

Вт, 23.06.2026 | 14:52

Станом на 23 червня можна констатувати, що головна тенденція війни залишається незмінною: росія продовжує тиснути на фронті, але дедалі більше ресурсів змушена витрачати на захист власного тилу та утримання окупованих територій.На фронті зберігається висока інтенсивність бойових дій. Противник і надалі робить ставку на чисельну перевагу, масове застосування безпілотників та спроби виснажити українську оборону. Однак, попри постійний тиск і значні витрати ресурсів, ознак стратегічного прориву російської армії наразі не спостерігається.Водночас Україна продовжує системно нарощувати власні спроможності. Збільшення фінансування сектору безпеки й оборони, розвиток оборонно-промислового комплексу, посилення захисту критичної інфраструктури та логістики свідчать про підготовку держави до тривалого протистояння. Це вже не реакція на поточні виклики, а формування ресурсної бази для довгострокової боротьби.Особливо показовою є ситуація в окупованому Криму. Удари по військових об'єктах, системах ППО, логістичних вузлах та енергетичній інфраструктурі поступово змінюють роль півострова у цій війні. Те, що донедавна вважалося відносно безпечним тилом, дедалі більше перетворюється на зону постійного ризику для окупаційних військ. У результаті росія змушена перекидати додаткові сили та засоби на оборону Криму, відволікаючи їх від виконання завдань безпосередньо на фронті.Не менш важливим фактором залишається міжнародна підтримка України. Попри політичні зміни в окремих країнах та появу нових криз у світі, російсько-українська війна продовжує залишатися одним із ключових питань європейської та євроатлантичної безпеки. Західні партнери зберігають військову, фінансову та енергетичну підтримку України, що є важливим елементом стратегічної стійкості нашої держави.Головний висновок на сьогодні полягає в тому, що війна дедалі більше набуває характеру боротьби ресурсів і витривалості. Україна демонструє здатність зберігати стійкість та нарощувати власні можливості. Натомість росія, попри гучні заяви кремля про "стабільність" і "контроль ситуації", змушена витрачати дедалі більше ресурсів на утримання захоплених територій, захист власної інфраструктури та компенсацію зростаючих втрат. Саме це сьогодні є одним із найважливіших індикаторів реального стану справ у цій війні.Віктор Ягун

Вт, 23.06.2026 | 13:52

Запрошуємо вас відсвяткувати ювілей Петра Лісового у резиденції його імені 24.06 о 18:00У програмі:лекція Ярини Цимбалчитання святкуванняМісце проведення повідомляємо після реєстрації,реєстрація:https://forms.gle/2F9JTG8V4SLRGt4v9Чекаємо на вас!Харківський ЛітМузей

Вт, 23.06.2026 | 13:26

23 червня виповнюється 20 років від дня відходу у вічність Петра Черемського (1942-2006) – визначного наукового, громадського і культурного діяча, доктора фізико-математичних наук, професора мистецтвознавства, одного з найхаризматичніших провідників українського відродження у Харкові в 1980-1990-х роках.Наприкінці 1980-х років він був одним із організаторів перших українських мітингів, громадських заходів і культурницьких заходів Харкові, послідовним і цілеспрямованим натхненником розбудови національного життя в краї.Після десятирічь радянських репресій та гонінь важливо було надати українській справі перспектив розвитку, конкурентноспроможності й позбавити її пережитків меншовартості й провінційності. Такі завдання могла втілити в життя лише стратегія системної громадської роботи, яка комплексно задіювала б усі важливі галузі національного будівництва. Наприкінці 1980-х років Петрові Черемському довелося стати одним із ефективних громадських очільників українського руху в Харкові, який зміг налагодити серед містян дієву культурно-просвітницьку роботу, патріотичне виховання молоді, видавничу діяльність і національні громадські заходи. Він був фундатором багатьох українських організацій, наставником молодіжних середовищ Харківщини, організатором видань перших українських незалежних часописів, ініціатором культурницьких подій.Багато сил Петро Черемський віддавав дослідженню і висвітленню історичного минулого рідного міста, культури Слобідщини, життя і діяльності видатних краян. Ініціативою Петра Черемського підготовлено до друку й видано багато історичної, краєзнавчої і просвітницької літератури, нотних творів і методичних розробок. Серед найзнаковіших видань — забуті й репресовані твори визначного письменника і митця Гната Мартиновича Хоткевича. Завдяки зусиллям Петра Черемського у м. Харкові були встановлені меморіальні дошки видатним діячам вітчизняної науки і техніки, зокрема: В. Л. Кирпичову, Л. Б. Красіну, І. В. Рижкову, Л. С. Палатніку, Г. Хоткевичу, О. Потебні, Л. Мацієвичу, О. Засядьку, О. Г. Івченку, А. Люльці, Ю. Кондратюку, М. Міхновському, діячам “СВУ-СУМ”. Він також був одним із ініціаторів встановлення пам’ятних знаків репресованим кобзарям, пам’ятного знаку загиблим Воїнам УПА, першого в Україні Хреста жертвам голодомору 1932-1933 років, пам’ятника козаку Барвінку в селищі Барвінкове, Хреста пам’яті загиблим воїнам УНР в м. Лозова.П. Черемський був серед ініціаторів утворення Харківського літературного музею, а також автором проекту музею науки і техніки. Багато праці та зусиль П. Черемський доклав для створення музею-садиби Гната Хоткевича в селищі Високому Харківської області.Особливу увагу Петро Черемський приділяв також справі відродження на Харківщині традиційної культури, народних звичаїв, музикування на народних музичних інструментах. Він був одним із організаторів Оглядів автентичного виконавства на традиційних кобзарських інструментах (Харків, 1997, 2001), численних концертів, творчих вечорів, вуличних виступів сучасних кобзарів і лірників. З 1997 року Петро Григорович став ініціатором і директором Міжнародного конкурсу виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича. Зусиллями Петра Черемського у кінця 1980-х років у Харкові відроджені традиційне слобідське Вертепне дійство, обрядові народні гуляння, купальські святкування тощо.Він відомий також як автор першого дитячого універсальника для родинного і шкільного читання «Щедрик» (Харків: «Просвіта». – 1994. – 264 с); антології дитячих та юнацьких українських народних ігор та розваг «Дзиґа» (Харків: «Друк». – 1999. – 526 с.), підручника «Основні поняття літургики» (Львів: «Місіонер». – 1996. – 159 с.).П. Г. Черемський був серед активістів новітньої харківської журналістики й увійшов в історію як редактор одного з перших на Слобідщині незалежних видань – часопису «Нова Україна», який відіграв непересічну роль у громадському житті краю початку 1990-х років.Поряд з тим професор П. Черемський був відомим у світі фахівцем у галузі рентгенівського структурного...Далі:https://www.facebook.com/share/p/19719F4Nd6/

Вт, 23.06.2026 | 13:00