16 жовтня день пам’яті Михайла Косача (1869-1903) – українського вченого-фізика, метеоролога
16 жовтня день пам'яті Михайла Косача (1869-1903) – українського вченого-фізика, метеоролога, письменника, перекладача, автора низки оповідань та наукових праць, громадського діяча, одного зі славетної родини Косачів, життя якого було тісно пов'язане з Харківщиною.
Він прожив коротке, але яскраве і діяльне життя.
Михайло був найстаршим сином у видатній родині Косачів, улюбленим братом Лесі Українки. Початкову освіту отримав від матері Олени Пчілки. Це допомогло йому вступити відразу до 5-го класу гімназії.
Навчався на фізико-математичному факультеті Київського, а потім Тартуського (Естонія) університетів. Захистив дисертацію з фізики. Опублікував низку праць з теоретичної фізики і метеорології. У нього було багато обдарувань і широке коло захоплень. Михайло Косач захоплювався літературою, друкувався під псевдонімом Михайло Обачний, а також займався мистецтвом фотографії і етнографією. Сам сконструював апарат, яким зробив рентґенівський знімок хворої ноги Лесі Українки. У 1896 р. був запрошений на Всеросійську виставку в Нижньому Новгороді, де взяв участь в будівництві зразкової метеорологічної станції, на якій цілий місяць працював спостерігачем.
У 1893 р. Михайло одружився з донькою маминої близької подруги, письменницею, Олександрою Судовщиковою, яка писала під псевдонімом Грицько Григоренко.
З 1901 р. Михайло Косач працював у Харківському університеті. Фактично став засновником метеорологічної служби на Харківщині. Його проект будівництва мережі метеорологічних станцій був схвалений Харківським земством і на кількох з них він організував спостереження.
До письменницько-перекладацького й наукового доробку М. Косача належить етнографічна робота, посмертно видана анонімно 1905 року – "Кобзарські Думи", яку Михайло Косач впорядкував і доповнив коментарями в примітках.
Помер Михайло Косач передчасно і несподівано 16 жовтня 1903 р. від шигельозу на 35-му році життя, похований у Києві на Байковому цвинтарі. Пізніше між могилами любого брата і батька знайшла свій спочинок і Леся Українка.
Він прожив коротке, але яскраве і діяльне життя.
Михайло був найстаршим сином у видатній родині Косачів, улюбленим братом Лесі Українки. Початкову освіту отримав від матері Олени Пчілки. Це допомогло йому вступити відразу до 5-го класу гімназії.
Навчався на фізико-математичному факультеті Київського, а потім Тартуського (Естонія) університетів. Захистив дисертацію з фізики. Опублікував низку праць з теоретичної фізики і метеорології. У нього було багато обдарувань і широке коло захоплень. Михайло Косач захоплювався літературою, друкувався під псевдонімом Михайло Обачний, а також займався мистецтвом фотографії і етнографією. Сам сконструював апарат, яким зробив рентґенівський знімок хворої ноги Лесі Українки. У 1896 р. був запрошений на Всеросійську виставку в Нижньому Новгороді, де взяв участь в будівництві зразкової метеорологічної станції, на якій цілий місяць працював спостерігачем.
У 1893 р. Михайло одружився з донькою маминої близької подруги, письменницею, Олександрою Судовщиковою, яка писала під псевдонімом Грицько Григоренко.
З 1901 р. Михайло Косач працював у Харківському університеті. Фактично став засновником метеорологічної служби на Харківщині. Його проект будівництва мережі метеорологічних станцій був схвалений Харківським земством і на кількох з них він організував спостереження.
До письменницько-перекладацького й наукового доробку М. Косача належить етнографічна робота, посмертно видана анонімно 1905 року – "Кобзарські Думи", яку Михайло Косач впорядкував і доповнив коментарями в примітках.
Помер Михайло Косач передчасно і несподівано 16 жовтня 1903 р. від шигельозу на 35-му році життя, похований у Києві на Байковому цвинтарі. Пізніше між могилами любого брата і батька знайшла свій спочинок і Леся Українка.
Модерна Україна