24 листопада 1937 р. за “участь у контрреволюційній організації” був розстріляний визначний харківський…
24 листопада 1937 р. за "участь у контрреволюційній організації" був розстріляний визначний харківський кобзар Іван Кучугура-Кучеренко (1878-1937).
Його репертуар налічував близько 500 пісень. Автор пісні "На високій дуже кручі", присвяченій Тарасові Шевченку. Мав баритон красивого тембру.
"Це була на рідкість здібна натура.", – писав про кобзаря Гнат Хоткевич.
Народився майбутній кобзар на Харківщині. У дитинстві втратив зір. Навчився грати на бандурі, пізніше став подорожувати Україною і росією, виконуючи українській пісні і думи. На запрошення Миколи Лисенка приїхав до Києва викладати у студії бандуристів музичної школи. Він був народним артистом УНР (1919) і УСРР (1925), а пізніше радянська влада позбавила його цього звання.
"Навесні 1906 р. гру Івана Кучеренка почув на базарі в Катеринославі відомий історик Дмитро Яворницький. "Мені він видався коштовним діамантом,- згадував потім професор, – який тільки тоді заграє всіма барвами, коли його відшліфує вмілий майстер.". Яворницький порадив поїхати в Миргород до митця і досвідченого бандуриста Опанаса Сластіона. Три місяці навчався Кучеренко в Сластіона, далі помандрував до Галичини, а в 1912 р. мав нагоду виступити у Варшаві й по інших містах Польщі, де наспівав українські пісні і думи для патефонного і грамофонного запису. Після "Процесу СВУ-СУМ" у 1930 р. його становище різко змінилося. Кучугурі-Кучеренку забороняють виступати. Кобзар плете рукавиці, вірьовки й тенета. Тим часом на культурному просторі з’явились молоді бандуристи з підібраним ідеологічним репертуаром. Репресивна радянська машина не жаліла нікого, якщо ти мав відношення до будь-яких проявів етнічної культури, то це миттєво викорінювалось. Зазнав таких дій на собі й Іван Кучугура-Кучеренко."
"Донос написали працівники Харківського обласного управління культури, які закидали Івану Кучеренку, що свого часу той співав "Марш Петлюри", "Утечу більшовиків з України", релігійні псалми. Аби приховати правду, влада поширювала чутки, нібито кобзаря було лише заслано, а стратили його німці 1942-го.", – Український інститут національної пам'яті.
Його репертуар налічував близько 500 пісень. Автор пісні "На високій дуже кручі", присвяченій Тарасові Шевченку. Мав баритон красивого тембру.
"Це була на рідкість здібна натура.", – писав про кобзаря Гнат Хоткевич.
Народився майбутній кобзар на Харківщині. У дитинстві втратив зір. Навчився грати на бандурі, пізніше став подорожувати Україною і росією, виконуючи українській пісні і думи. На запрошення Миколи Лисенка приїхав до Києва викладати у студії бандуристів музичної школи. Він був народним артистом УНР (1919) і УСРР (1925), а пізніше радянська влада позбавила його цього звання.
"Навесні 1906 р. гру Івана Кучеренка почув на базарі в Катеринославі відомий історик Дмитро Яворницький. "Мені він видався коштовним діамантом,- згадував потім професор, – який тільки тоді заграє всіма барвами, коли його відшліфує вмілий майстер.". Яворницький порадив поїхати в Миргород до митця і досвідченого бандуриста Опанаса Сластіона. Три місяці навчався Кучеренко в Сластіона, далі помандрував до Галичини, а в 1912 р. мав нагоду виступити у Варшаві й по інших містах Польщі, де наспівав українські пісні і думи для патефонного і грамофонного запису. Після "Процесу СВУ-СУМ" у 1930 р. його становище різко змінилося. Кучугурі-Кучеренку забороняють виступати. Кобзар плете рукавиці, вірьовки й тенета. Тим часом на культурному просторі з’явились молоді бандуристи з підібраним ідеологічним репертуаром. Репресивна радянська машина не жаліла нікого, якщо ти мав відношення до будь-яких проявів етнічної культури, то це миттєво викорінювалось. Зазнав таких дій на собі й Іван Кучугура-Кучеренко."
"Донос написали працівники Харківського обласного управління культури, які закидали Івану Кучеренку, що свого часу той співав "Марш Петлюри", "Утечу більшовиків з України", релігійні псалми. Аби приховати правду, влада поширювала чутки, нібито кобзаря було лише заслано, а стратили його німці 1942-го.", – Український інститут національної пам'яті.
Ганна Черкаська
#українці #харківці #постаті #кобзарі #Кучугура_Кучеренко