7 лютого виповнюється 120 років від дня народження Олега Антонова – легенди авіації, видатного українського авіаконструктора (1906-1984)
7 лютого виповнюється 120 років від дня народження Олега Антонова – легенди авіації, видатного українського авіаконструктора (1906-1984), життя якого було тісно пов'язане з Харковом.
Його називали авіаційним генієм, а ім'я відоме в світі.
"Його ім'я нерозривно пов'язане зі створенням унікальних транспортних літаків, що стали символом надійності, потужності та інженерної досконалості. Саме під його керівництвом в Україні було закладено фундамент для розвитку авіабудування, а Київ став одним із центрів світової авіаційної промисловості.", – @Державний музей авіації ім. О.К.Антонова
У 1965 р. Олег Антонов був серед тих, хто підписав лист на захист арештованих українських інтелігентів ("Лист 78-ми"). "Вони ж написали "протест" проти арештів. Їх викликали в ЦК, умовляли, погрожували, аби вони забрали свої підписи. Але ні Стельмах, ні Малишко, ні Майборода, ні Антонов (конструктор видатний) не погодились, а підтвердили свій протест. Це все-таки про щось говорить.", – цитувало поетесу Ірину Жиленко радіо "Свобода" .
"Не зняв підпису, хоча дуже тисли. Це характеризує людину, як характеризує і те, що саме Олег Антонов узяв до себе коректором заводської багатотиражки опального Івана Дзюбу після того, як останнього випустили з ув‘язнення. Владі був потрібен Дзюба-тунеядець, не працевлаштований. Очевидно, місце коректора – це був максимум, який міг собі дозволити навіть славетний авіаконструктор за доби Щербицького.
З юних років він захоплювався авіабудуванням, займався у шкільному гуртку любителів авіації. У 18 років побудував з фанери "Голуба" – свій перший планер власної конструкції.
"Під час Другої світової війни Антонов конструював, удосконалював і виробляв десантні планери і бойові літаки. У травні 1946 року він організував у Новосибірську Конструкторське бюро літакобудування (нині – київське АНТК імені Антонова), одночасно очолював Сибірський науково-дослідний інститут авіації. 1952 року конструктор разом із своїм бюро переїхав до Києва, започаткував тут серію літаків "Антонов", заснував сучасну школу літакобудування.", – радіо "Свобода".
До Києва він переїхав у 1952 р. Його називали і киянином, як генерального конструктора всесвітньо відомої фірми, і харків'янином, як завідувача кафедри у НАУ "Харківський авіаційний інститут".
Олег Антонов заклав у Києві підвалини для роботи гіганта авіаіндустрії – з 1989 р. це "Авіаційний науково-технічний комплекс "Антонов". Люди, які працювали з О.Антоновим, згадують його виняткові інженерні здібності. Разом з ідейністю та запалом до авіації його робота визначила не лише майбутнє бюро, а й усього українського авіабудування.
Під керівництвом Антонова було розроблено 22 типи літаків і понад 50 типів планерів. Його АН-2, в народі – "кукурудзяник" – літає на різних континентах. Було впроваджено у виробництво перший у світі транспортний літак для далеких повітряних перевезень великогабаритних вантажів і техніки Ан-22 "Антей", на якому було встановлено 41 світовий авіаційний рекорд.
Остання розробка Олега Антонова – найбільший для свого часу транспортний літак Ан-124 "Руслан", розрахований на перевезення вантажу вагою 150 тонн на відстань 4,5 тис км, на якому було встановлено 22 рекорди.
Він добре знав французьку, розмовляв англійською. Любив малювати – переважно пейзажі і натюрморти, любив теніс. За своє життя написав близько 40 картин.Олег Антонов вважав, що вміння малювати – важлива професійна навичка досвідченого конструктора. І ще говорив: "В авіації особливо помітний взаємозв'язок між технічною досконалістю і красою.".
А ще Олег Антонов – автор кількох книг: "На крилах з дерева і полотна", "Десять разів спочатку", "Для всіх і для себе", численних статей, лекцій і виступів.
Національна академія наук України в 1997 р. заснувала премію НАН України імені Олега Антонова, яку вручають за видатні досягнення в галузі технічної механіки та літакобудування.
У 1999 р. ім’я О. Антонова за видатні досягнення в створенні літаків внесено до Міжнародної аерокосмічної зали Слави Аерокосмічного музею (м.Сан-Дієго, США).
Його називали авіаційним генієм, а ім'я відоме в світі.
"Його ім'я нерозривно пов'язане зі створенням унікальних транспортних літаків, що стали символом надійності, потужності та інженерної досконалості. Саме під його керівництвом в Україні було закладено фундамент для розвитку авіабудування, а Київ став одним із центрів світової авіаційної промисловості.", – @Державний музей авіації ім. О.К.Антонова
У 1965 р. Олег Антонов був серед тих, хто підписав лист на захист арештованих українських інтелігентів ("Лист 78-ми"). "Вони ж написали "протест" проти арештів. Їх викликали в ЦК, умовляли, погрожували, аби вони забрали свої підписи. Але ні Стельмах, ні Малишко, ні Майборода, ні Антонов (конструктор видатний) не погодились, а підтвердили свій протест. Це все-таки про щось говорить.", – цитувало поетесу Ірину Жиленко радіо "Свобода" .
"Не зняв підпису, хоча дуже тисли. Це характеризує людину, як характеризує і те, що саме Олег Антонов узяв до себе коректором заводської багатотиражки опального Івана Дзюбу після того, як останнього випустили з ув‘язнення. Владі був потрібен Дзюба-тунеядець, не працевлаштований. Очевидно, місце коректора – це був максимум, який міг собі дозволити навіть славетний авіаконструктор за доби Щербицького.
З юних років він захоплювався авіабудуванням, займався у шкільному гуртку любителів авіації. У 18 років побудував з фанери "Голуба" – свій перший планер власної конструкції.
"Під час Другої світової війни Антонов конструював, удосконалював і виробляв десантні планери і бойові літаки. У травні 1946 року він організував у Новосибірську Конструкторське бюро літакобудування (нині – київське АНТК імені Антонова), одночасно очолював Сибірський науково-дослідний інститут авіації. 1952 року конструктор разом із своїм бюро переїхав до Києва, започаткував тут серію літаків "Антонов", заснував сучасну школу літакобудування.", – радіо "Свобода".
До Києва він переїхав у 1952 р. Його називали і киянином, як генерального конструктора всесвітньо відомої фірми, і харків'янином, як завідувача кафедри у НАУ "Харківський авіаційний інститут".
Олег Антонов заклав у Києві підвалини для роботи гіганта авіаіндустрії – з 1989 р. це "Авіаційний науково-технічний комплекс "Антонов". Люди, які працювали з О.Антоновим, згадують його виняткові інженерні здібності. Разом з ідейністю та запалом до авіації його робота визначила не лише майбутнє бюро, а й усього українського авіабудування.
Під керівництвом Антонова було розроблено 22 типи літаків і понад 50 типів планерів. Його АН-2, в народі – "кукурудзяник" – літає на різних континентах. Було впроваджено у виробництво перший у світі транспортний літак для далеких повітряних перевезень великогабаритних вантажів і техніки Ан-22 "Антей", на якому було встановлено 41 світовий авіаційний рекорд.
Остання розробка Олега Антонова – найбільший для свого часу транспортний літак Ан-124 "Руслан", розрахований на перевезення вантажу вагою 150 тонн на відстань 4,5 тис км, на якому було встановлено 22 рекорди.
Він добре знав французьку, розмовляв англійською. Любив малювати – переважно пейзажі і натюрморти, любив теніс. За своє життя написав близько 40 картин.Олег Антонов вважав, що вміння малювати – важлива професійна навичка досвідченого конструктора. І ще говорив: "В авіації особливо помітний взаємозв'язок між технічною досконалістю і красою.".
А ще Олег Антонов – автор кількох книг: "На крилах з дерева і полотна", "Десять разів спочатку", "Для всіх і для себе", численних статей, лекцій і виступів.
Національна академія наук України в 1997 р. заснувала премію НАН України імені Олега Антонова, яку вручають за видатні досягнення в галузі технічної механіки та літакобудування.
У 1999 р. ім’я О. Антонова за видатні досягнення в створенні літаків внесено до Міжнародної аерокосмічної зали Слави Аерокосмічного музею (м.Сан-Дієго, США).
Модерна Україна