Ср, 22.04.2026 | 18:52

ХАРКІВСЬКА ЕНЕЇДА. ДОМАШНІЙ АРХІВДрузі, радо запрошуємо Вас!✅Відкриття: 25.04 о 16:30Куратор: Богдан Волинський @na_snidanok Локація: ЛітМузей, вул. Багалія, 6Це відверта розмова, до якої ви запрошені.Ми відкриваємо родинний архів харківського художника Рафаеля Волинського — його раніше невидані ілюстрації до «Енеїди». Ці роботи довго чекали свого часу. Вони настоялися і саме сьогодні набули нових, критично важливих змістів.Куратор виставки — Богдан Волинський, онук художника. Він почав працювати з архівом у 2020 році, але саме його власний бойовий досвід у лавах ЗСУ з 2022 року дозволив прочитати ці ілюстрації по-новому. Це приватна пам’ять, яка проливає світло на історію нашого міста та ставить нові питання. Приходьте дивитися і думати.Харківський ЛітМузей

Ср, 22.04.2026 | 16:52

Останнім часом нам все частіше розповідають, що лише через залучення іммігрантів з Африки, Близького Сходу і Південної Азії ми зможемо подолати демографічну кризу та вирішити повоєнні економічні проблеми. Але математика проста: імміграція плюс низький рівень народжуваності серед корінного населення дорівнюють заміщенню населення з часом. І що би там не говорили - це є прямим та результатом політичних рішень.Для прикладу розглянемо дослідження "Long-Term Fiscal Impact of Immigrants in Netherlands, Differentiated by Motive, Source Region and Generation" про те, як культурні відмінності впливають на адаптацію та економічну спроможність мігрантів.(Посилання в першому коментарі).Основна мета даного дослідження - оцінити, які фінансові наслідки несе імміграція для державних доходів та витрат, залежно від походження мігрантів, їх мотивів для переїзду та рівня освіти з огляду на вікові групи, типи податків, соціальні виплати та витрати на суспільні блага. Що таке культурна дистанція?Культурна дистанція - це різниця в соціальних нормах, звичках, мовах, цінностях та загальноприйнятих моделях поведінки між країною, звідки приїхав мігрант, та країною, до якої він переїхав. Чим сильніші ці відмінності, тим складніше мігрантам освоюватися в новій країні, знаходити престижні та високооплачувані робочі місця, а отже, робити вагомий внесок в економіку країни, що приймає.Головні результати дослідження:- Лише 20% мігрантів у Нідерландах за своє життя роблять позитивний фінансовий внесок у бюджет. Це означає, що їхні податкові відрахування та участь в економіці перевищують витрати держави на їхню адаптацію та підтримку.- Найбільш успішними у плані адаптації та фінансової віддачі є мігранти з країн із меншою культурною дистанцією. Це громадяни Скандинавії, США, Канади, Франції, Японії та Австралії. Вони швидко освоюють мову, знаходять роботу та починають приносити користь економіці.- У той же час вихідці з країн з великою культурною дистанцією, наприклад, з Африки, Близького Сходу та Південної Азії, часто стають одержувачами соціальних допомог і потребують додаткових витрат на адаптацію. Ці групи найчастіше стикаються з труднощами на шляху до повної інтеграції у суспільство.Чому культурна дистанція впливає на економіку?Мовний бар'єр та система освіти.Діти мігрантів із країн з великою культурною дистанцією часто починають навчання з відставанням з мови та академічних дисциплін. Це ускладнює їхню адаптацію в школі, що надалі відбивається на виборі професії та рівні доходу. Навіть у дорослому віці мовний бар'єр стає на заваді працевлаштуванню на кваліфіковані позиції.Проблеми на ринку праці.Мігранти з країн з великою культурною дистанцією найчастіше заробляють менше, ніж їхні однолітки з культурно близьких країн, навіть якщо вони здобули освіту в тих самих університетах. Такий нюанс підкреслює, що проблема криється не в освіті, а у сприйнятті та культурних відмінностях, які продовжують відігравати роль навіть за наявності однакових стартових умов.Сімейна міграція та біженціОсобливо високі витрати несе держава у разі сімейної міграції чи прийому біженців. Такі групи рідко приїжджають із метою роботи - вони шукають притулку та безпеки. Держава повинна забезпечити їх житлом, медичним обслуговуванням, навчанням та професійною підготовкою, що призводить до значних бюджетних видатків.Загальний висновок авторів: чим менше культурна дистанція, тим швидше й успішніше відбувається адаптація мігрантів у суспільстві. Найбільший негативний ефект пов'язаний не так з високими витратами на мігрантів, як з низькими податковими надходженнями від них.Сергій Чаплигін

Ср, 22.04.2026 | 14:26

Дипломатія навколо України входить у фазу, де визначальними стають не окремі заяви чи прізвища, а логіка і стійкість майбутніх рішень.Контакти з так званими "людьми Трампа" у цьому контексті — не проблема, а об’єктивна необхідність. Україна не може дозволити собі ігнорувати жоден центр впливу у США, особливо з огляду на те, що внутрішньоамериканський політичний цикл безпосередньо впливає на хід війни. Водночас позиція Києва виглядає цілком раціональною: якщо хтось претендує на роль посередника або гаранта, він має вести діалог безпосередньо з Україною. Поїздки до Москви без заїзду до Києва — це не просто дипломатичний дисбаланс, а спроба знизити суб’єктність України в переговорному процесі. А це вже створює стратегічний ризик.Саме в цій площині з’являється друга лінія — різного роду "економічні конструкції", які періодично вкидаються в інформаційний простір. Ідеї спеціальних зон, офшорів чи умовних проєктів на кшталт "Donnieland" можуть виглядати привабливо як інструмент швидкого залучення інвестицій. Але вони не відповідають на базове питання: хто і яким чином гарантує безпеку. Без відповіді на нього будь-яка економічна модель залишається вразливою і, по суті, тимчасовою. Інвестор не заходить у зону ризику, якщо цей ризик не перекритий силою або чіткими гарантіями. Тому підміна безпеки економікою — хибна логіка, яка вже неодноразово доводила свою неспроможність.Звідси виходимо на ключове — архітектуру гарантій. Проблема "коротких політичних циклів", про яку говорить Зеленський, є цілком реальною. Будь-яка домовленість, прив’язана до конкретної адміністрації у Вашингтоні, автоматично стає тимчасовою. Відповідно, єдиний робочий підхід — формування багаторівневої системи, яка не обнуляється зі зміною політичного керівництва.По-перше, юридичний рівень — угоди, що проходять через Конгрес і закріплюються у правовій системі США. По-друге, фінансово-військовий — довгострокові програми підтримки, спільні виробництва, контракти і зобов’язання, згортання яких створює відчутні політичні та економічні втрати. По-третє, операційний рівень — присутність партнерів у системах розвідки, моніторингу, логістики та управління. І, нарешті, європейський компонент, який має доповнювати і частково страхувати американський фактор.У цьому ж контексті варто розглядати і питання іноземних контингентів. Очікування, що вже завтра на лінії фронту з’являться іноземні війська як "живий щит", не відповідає реальності. Натомість більш імовірною виглядає інша модель: багатонаціональна присутність у глибині — системи ППО, авіаційний компонент, морська безпека, інструкторські місії, сили швидкого реагування, а також технічний і розвідувальний моніторинг. Це менш публічно, але значно ефективніше з точки зору стримування, оскільки створює для противника не символічний, а реальний ризик ескалації у разі повторної агресії.На цьому фоні "Drone Deal" виглядає вже не як окремий економічний крок, а як елемент тієї ж архітектури. Україна вперше системно заявляє про себе не лише як споживача безпеки, а як її постачальника. І це принципова зміна ролі. Експорт озброєнь під час війни може виглядати суперечливо, але за правильної моделі він працює на посилення держави: забезпечує фінансування, масштабує виробництво, знижує собівартість і інтегрує Україну в оборонні екосистеми партнерів.Втім, тут є чітка межа — пріоритет фронту. Будь-який експорт можливий лише тоді, коли він не підриває забезпечення власних Сил оборони, а навпаки — розширює виробничі можливості. Йдеться не про "продаж дефіциту", а про "монетизацію масштабування".У підсумку все зводиться до простої, але часто ігнорованої логіки.Дипломатія має бути суб’єктною — інакше переговори втрачають сенс.Безпека має бути багаторівневою — інакше вона не переживає політичні цикли.Економіка має спиратися на силу — бо сама по собі вона її не замінює.Будь-яка спроба порушити цей баланс неминуче повертає до старих ілюзій. А ці ілюзії Україна вже оплачувала надто дорого.Віктор Ягун

Ср, 22.04.2026 | 10:26

На Харківщині москвинський безпілотник влучив у цивільне авто: загинув чоловік, ще один — пораненийЗа даними слідства, 22 квітня близько 06:10 поблизу села Черкаські Тишки Харківського району військові московії атакували безпілотником (тип встановлюється) цивільний автомобіль, який рухався автодорогою у напрямку села Циркуни.Унаслідок удару загинув 66-річний чоловік. Ще один чоловік, 69 років, дістав поранення. Потерпілого госпіталізовано до медичного закладу у Харкові.За процесуального керівництва Дергачівської окружної прокуратури Харківської області розпочато досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинив загибель людини (ч. 2 ст. 438 КК України).ХОП

Ср, 22.04.2026 | 10:00

21 -22 квітня 1920 року між Україною та Польщею була укладена Варшавська угода, відома також як "пакт Пілсудський-Петлюра". Щоправда, під угодою немає підписів ані одного, ані іншого. Від України її підписав Андрій Лівицький навіть не міністр, а виконувач обов'язки міністра закордонних справ. Від Польщі - так само в. о. міністра зовнішньополітичного відомства Ян Домбський , котрий лише після підписання угоди, в травні того ж року, був призначений заступником міністра закордонних справ. За іронією долі, саме Домбський уже в цьому ранзі через рік підписав польсько-більшовицький мирний договір у Ризі 18 березня 1921 року.Кінець 1919 року став катастрофічним для Української Народної Республіки. Після поразок у війні проти більшовиків армія УНР опинилася виснаженою, а її уряд — у вигнанні. У грудні 1919 року залишки українських військ розпочали Перший Зимовий похід, намагаючись зберегти боєздатність у тилу ворога. Саме в цей час керівництво республіки почало активний пошук союзників.Переговори з Польщею тривали кілька місяців і завершилися у квітні 1920 року. 21 квітня 1920 року було підписано політичну угоду, а 24 квітня 1920 року — військову конвенцію. Документи залишалися таємними, адже містили умови, які могли викликати серйозне невдоволення в українському суспільстві.З польського боку УНР визнавалася незалежною державою, а її керівництво — легітимною владою. Натомість українська сторона погоджувалася на встановлення кордону по річці Збруч і далі по Прип’яті. Це означало фактичну відмову від Східної Галичини, Західної Волині, Холмщини та Підляшшя — регіонів із мільйонним українським населенням.Уже через кілька днів після укладення домовленостей почалася спільна військова операція. 25 квітня 1920 року польські та українські війська розпочали наступ проти більшовиків. 7 травня 1920 року вони увійшли до Києва. У столиці було організовано українську адміністрацію, а 9 травня 1920 року на Хрещатику відбувся спільний військовий парад.Однак цей успіх виявився короткочасним. Уже в червні 1920 року Червона армія перейшла у масштабний контрнаступ. 12 червня 1920 року більшовицькі війська знову зайняли Київ, і союзники були змушені відступати на захід.Ключовим моментом війни стала битва за Варшаву в серпні 1920 року (12–25 серпня), відома як «Диво на Віслі», де польські сили зуміли зупинити наступ більшовиків. Попри це, Польща обрала шлях мирних переговорів.Перемир’я між Польщею та радянською стороною було підписано 12 жовтня 1920 року, а остаточну крапку поставив Ризький мирний договір від 18 березня 1921 року. Його підписали Польща, РСФРР та УСРР — без участі УНР.Цей договір закріпив поділ українських земель:Західна Україна відійшла до ПольщіЦентральна та східна частини залишилися під владою більшовиківУ результаті близько 5 мільйонів українців опинилися у складі Польської держави. У міжвоєнний період це призвело до політики асиміляції, соціальної напруги та радикалізації частини українського руху.Варшавська угода стала одним із найсуперечливіших рішень в історії УНР. Для одних — це вимушений союз у безвихідній ситуації, спроба врятувати державність. Для інших — крок, що закріпив територіальні втрати та підірвав довіру до української влади, особливо на заході.Чи варто відзначати ці дати? Швидше, їх варто пам’ятати як нагадування про складність історичного вибору, коли навіть союз із потенційним партнером може обернутися стратегічною поразкою.Ігор Царик

Ср, 22.04.2026 | 08:26

Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 22 квітня, зведення за добу:протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 22 населені пункти Харківської області.▪️Внаслідок обстрілів одна людина загинула, 20 людей постраждали.У сел. Золочів постраждали 58-річний чоловік і 35-річна жінка; у с. Губарівка Богодухівської громади постраждали чоловіки 28 і 40 років; у м. Богодухів постраждали жінки 46, 83, 18, 33, 66 років і чоловіки 74, 55 років; у с. Лозова Богодухівської громади зазнали травм 38-річна і 78-річна жінки; у с. Семенів Яр Богодухівської громади постраждали 42, 64, 40 років, 54-річний чоловік і двоє 2-річних дівчаток; у с. Черкаські Тишки Циркунівської громади загинув 56-річний чоловік, зазнав поранень 69-річний чоловік.Ворог атакував БпЛА Шевченківський, Слобідський, Київський райони Харкова. Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:▪️2 КАБ;▪️4 БпЛА типу «Герань-2»;▪️30 БпЛА типу «Молнія»;▪️3 fpv-дрони;▪️58 БпЛА (тип встановлюється).Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:▪️у м. Харків пошкоджено адмінбудівлю, гараж;▪️у Богодухівському районі пошкоджено гаражі, 13 приватних будинків, паркан, 4 адмінбудівлі, електромережі, 6 магазинів, автостанцію, кафе, банк, АЗС, цивільне підприємство (м. Богодухів), 2 приватні будинки (с. Козіївка), АЗС (с. Губарівка), 2 адмінбудівлі, електромережі, 5 автомобілів, багатоквартирний будинок, цивільне підприємство, будинок культури (сел. Золочів), АЗС (с. Мусійки), будинок культури, пошту (с. Писарівка), вантажний автомобіль (с. Цапівка), автомобіль (с. Карасівка), електромережі (с. Братениця, с. Новоукраїнка, с. Кленове), приватний будинок, господарчу споруду, автомобіль, 2 мотоцикли (с. Лозова), приватний будинок, господарчі споруди (с. Семенів Яр); ▪️у Куп’янському районі пошкоджено приватний будинок (с. Приколотне), приватний будинок (с. Лебедівка), адмінбудівлю (сел. Великий Бурлук), приватний будинок, 3 господарчі споруди (с. Миропілля); ▪️в Ізюмському районі пошкоджено адмінбудівлю, гараж, автомобіль (м. Ізюм);▪️у Харківському районі пошкоджено приватний будинок (с. Черкаські Тишки).➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 221 людину.Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 29 630 людей.🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 231 бойове зіткнення.▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник п’ять разів атакував позиції наших підрозділів в районі Приліпки та в бік Бочкового, Охрімівки та Стариці.▪️ На Куп’янському напрямку ворог п’ять разів атакував у районі Новоосинового та в бік Курилівки, Петропавлівки, Глушківки.На світлинах: с. Лозова

Вт, 21.04.2026 | 18:26

Харківський літературний музей відкривається після ремонту🧡Ми дуже чекали цього моменту й нарешті радо запрошуємо вас розділити його з нами! 25 квітня о 16:30 ми знову відчиняємо двері та сподіваємося, що стали кращими, відкритішими й сильнішими.Навіть коли музей був зачинений, наш голос не стихав. І це стало можливим завдяки вам – вашій підтримці, довірі та тому, що ви чекали на це відкриття разом із нами.Ми повертаємося, щоб далі працювати, творити й говорити про важливе в українському Харкові.І дуже хочемо розділити цей момент із вами.Детальну програму активностей на цей день – читайте на афішіРеєстрація на подію за посиланням в сторизДо зустрічі в Літмузеї🧡

Вт, 21.04.2026 | 16:26

16-ть років тому 21 квітня 2010 року головний Майдан Харкова лише формально носив назву Свободи. Фактично з харківських угод починалась вже не прихована окупація України. Вороги піднесенно крокували центром міста, готуючи здачу суверинитету та територіальної цілісності країни. Через чотири роки Крим був анексований, на Майдані Свободи ходили з російськими прапорами, а на Донбасі вже хозяйнували бойовики агресора. Дивно, що в 2014-му, а тим більш у 2022 році мільйони наших співгромадян не хотіли вірити, що ворог готується до війни. На цій світлині 2010-го вже скинуті всі маски, ніхто нічого не приховує й очевидно, що рахуватись з Незалежністю України вони не збираються. Чорна сторінка вітчизняної історії, за яку сьогодні ми платимо дуже дорогу ціну. В поминальні дні це відчувається особливо гостро.Чистилін Володимир

Вт, 21.04.2026 | 14:26

Історичні будівлі Харкова: вул. Мироносицька, 44. Будинок Бойка. Двоповерховий маєток побудований у стилі українського модерну. Арх. Тимошенко С.П., Ширшов П.И., Соколов П.В. (1914 р.). Мальопис стін виконано художником М.С.Самокишем.Георгій Нікольський

Вт, 21.04.2026 | 13:39

Друзі❤️Ми знову запрошуємо вас на літмузейний ігроклуб в КнигоУкритті!“Історія”: сторітелінгова гра від ЛітМузею Коли? 24.04. о 17.00.Де: кав’ярня-книгарня “КнигоУкриття”, вул. Алчевських, 14.Вартість: 50 грнРеєстрація за посиланням✅:https://forms.gle/jyDoSyTSUbyy6wWr5Цього разу зберемося скласти спільну, захопливу й смішну, історію за мотивами творів письменників 1920-х. Побудемо персонажами як улюблених, так і невідомих текстів: доктором Леонардо або прекрасною Альчестою, меланхолійним поетом Хлонею або фанатичним товаришем Мандибулою, а може… і взагалі не людьми. По-своєму перепишемо перипетії, що траплялися цим героям на шляху. Буде нескладно – адже творитимемо разом, і вже точно не нудно!Харківський ЛітМузей

Вт, 21.04.2026 | 09:39

21 квітня 1910 року Марко Кропивницький потягом повертався з гастролі в Одесі на хутір Затишок. Раптовий крововилив у мозок обірвав життя 69-річного актора, режисера, письменника. Микола Міхновський писав, що ця смерть є національним горем, позаяк "помер не просто великий артист, який володів чарівним даром, помер національний письменник, національний діяч тої доби, коли бути національним діячем не багато хто відважувався, коли так легко було під космополітизмом зректися страждань свого народу."Поховано Марка Кропивницького на міському цвинтарі у Харкові (нині - на території Молодіжного парку). Ганна Черкаська. #українці #постаті #митці #Кропивницький

Вт, 21.04.2026 | 08:00

Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 21 квітня, зведення за добу:протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 13 населених пунктів Харківської області.▪️Внаслідок обстрілів постраждали 12 людей.У м. Харків постраждали 48-річний і 19-річний чоловіки, жінки 50, 43, 77, 58, 52, 79 років і 17-річна дівчина; у м. Богодухів зазнали травм чоловіки 64, 45, 43 років. Також медики надали допомогу 51-річному чоловіку, який 19 квітня зазнав поранень у м. Ізюм. Ворог атакував БпЛА Основ’янський, Холодногірський і Шевченківський райони Харкова. Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:▪️8 БпЛА типу «Герань-2»;▪️16 БпЛА типу «Молнія»;▪️7 fpv-дронів;▪️29 БпЛА (тип встановлюється).Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:▪️у м. Харків пошкоджено 3 багатоквартирні будинки, 14 приватних будинків, автомобіль, паркан, електромережі, адмінбудівлю;▪️у Богодухівському районі пошкоджено 2 приватні будинки, АЗС, 2 автомобілі, електромережі, інтернатний заклад, теплицю, магазин (м. Богодухів), приватний будинок, господарчу споруду (с. Сінне), 2 приватні будинки, цивільне підприємство (сел. Золочів), фермерське господарство (с. Кленове), автомобіль (с. Одноробівка), будівлю (с. Клинова-Новоселівка), 2 приватні будинки (с. Рясне, с. Світличне);▪️у Куп’янському районі пошкоджено приватний будинок (с. Заміст);▪️у Харківському районі пошкоджено автомобіль (сел. Пісочин), приватний будинок (с. Руська Лозова);▪️у Чугуївському районі пошкоджено автомобіль екстреної медичної допомоги (с. Гонтарівка), 3 приватні будинки, дитсадок (м. Чугуїв).➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 210 людей.Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 29 409 людей.🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 174 бойові зіткнення.▪️ На Південно-Слобожанському напрямку ворог п’ять разів намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників у районах населених пунктів Вовчанськ, Стариця, Вовчанські Хутори та Вільча.▪️ На Куп’янському напрямку агресор 17 разів атакував у напрямках населених пунктів Куп’янськ, Петропавлівка, Колісниківка, Нова Кругляківка, Ківшарівка та Новоосинове.На світлинах: м. Богодухів#Харківщина #війна #ситуація

Пн, 20.04.2026 | 16:52

 20 квітня московитські війська здійснили авіаудар БпЛА по місту Богодухів. Влучання відбулося в місцеву автозаправну станцію. Постраждали троє цивільних чоловіків - 43, 45, 64 років. Поранених доставили до лікарні. На місці події зайнялась пожежа. Пошкоджені автівки.🚔За адресою влучання виїжджала слідчо-оперативна група територіального підрозділу поліції. Поліцейські працюють на місці удару та документують наслідки російської агресії.👮‍♂️За даним фактом слідчі відкрили кримінальне провадження за статтею 438 (воєнні злочини) Кримінального кодексу України.ХОП

Пн, 20.04.2026 | 14:52

Шановні відвідувачі, кіноклуб Олександра Довженка запрошує на фільм, який має побачити кожен українець і кожен харків'янин!🔹Безліч важливих сторінок нашої історії часто лишаються невідомими широкому загалу. Кінематограф та театр часто стають масовими провідниками від минулого до сучасного, і не просто аудіовізуалізують давні події, а надають їм нового, сучасного погляду. Про будинок «Слово» та «розстріляне відродження» ще років 15 тому знало злочинно мало українців, і українське кіно наполегливо намагається виправити цю ситуацію. Ще в 2017 році вийшов однойменний документальний фільм Тараса Томенка, який мав непоганий розголос. 🔹Втім, цей же режисер ще 10 років тому почав працювати над повнометражним ігровим фільмом – «Будинок Слово. Нескінчений роман». Ця стрічка настільки довго йшла на великі екрани, що про неї вже потроху почали забувати. В 2021 році відбулася світова прем’єра на Варшавському Кінофестивалі, в 2022 році – українська фестивальна на Mykolaychuk Open Fest, і ось нарешті масовий глядач має змогу побачити цей довгобуд в кінотеатрах своїх міст. 🔹Чи варте це кіно такого тривалого очікування? Безумовно. Особливо харків`яни тому, що події стрічки розгортаються в Харкові на початку 30-х років минулого століття. «Будинок «Слово». Нескінчений роман» Тараса Томенка, попри певні нереальні факти та деяких вигаданих персонажів, перебуває у вищій лізі, і ймовірно стане одним з кращих українських історичних фільмів за часів Незалежності. Принаймні стрічка володіє всіма якостями, щоб сміливо претендувати на такий статус.🔹Непросто віднайти за всю історію українського кінематографу картину з таким просто божевільним набором яскравих, відомих та затребуваних акторів. Євген Ламах, Роман Ясіновський, Андрій Ісаєнко, Геннадій Попенко, В’ячеслав Довженко, Костянтин Темляк та багато інших грали, а, точніше, перевтілювалися у своїх героїв, таких різних, справжніх, експресивних, замкнених, високомірних, буремних, трагічних поетів і письменників настільки природньо, що їм віриш, їм співпереживаєш, про їхню долю тривожно здогадуєшся.🔹Важко не захоплюватись роботою художників-постановників під керівництвом легендарного Шевкета Сейдаметова. Вражаюче достовірний будинок, увага до найдрібніших деталей інтер’єрів і їх цілковита відповідність зображуваній епосі, автентичні предмети побуту, яких начебто перенесли машиною часу із 30-х років в декорації фільму. Це все дозволяє ще більше зануритись в події «Будинку «Слова»» і не просто дивитися, а відчути цю картину.🔹Резюмуючи, Україна отримала ще одну якісну, сильну, глибоку, непересічну стрічку величезного значення, яку мають переглянути значні маси народу, адже «Будинок «Слово». Нескінчений роман» – це наша історія, література та пам’ять. В часи, коли ворог нещадно та щоденно бомбить рідний для фільму Харків, це кіно набуває просто скаженої актуальності. В історичній площині воно дає розуміння кого ми втратили, бо вся наша історія – це те, кого чи що ми втратили. Водночас картина дає новий подих, сучасний погляд, неочікувану моду на геніальних митців «розстріляного відродження» та їхні непересічні, глибокі твори. Митців, яких нищили за те, що вони були українцями. Власне те, що відбувається і зараз. 🔹«Будинок «Слово». Нескінчений роман» – фільм, який вимагає від аудиторії і знання історичного контексту, і уваги до деталей. Саме тому після перегляду на всі питання, які можуть виникнути, відповість відомий культуролог, професор Михайло Красіков. 24 квітня 2026 року (п'ятниця) чекаємо всіх бажаючих на перегляд та обговорення фільму за адресою: вул. Григорія Сковороди, 62. Початок о 15:00Вхід вільний!ООМЦКМ

Пн, 20.04.2026 | 10:26

Шануймо наші звичаї:20 квітня ПРОВОДИ. На Харківщині поминальний тиждень після Великодня здавна називали «Проводками». Залежно від місцевої традиції, громада йшла на кладовище вшановувати рідних через тиждень після свята. Хоча нині більшість поминає покійних у неділю, люди старшого покоління й досі дотримуються звичаю робити це в понеділок або вівторок.На кладовище обов’язково приносили паски, крашанки, цукерки та печиво. Гостинці клали на могили, а також роздавали присутнім, особливо дітям. На таке частування традиційно відповідали: «Царство небесне!». На хрест пов’язували хустку, якщо похована жінка і рушничок, коли похований чоловік. Для дітей цей день був особливим. Рідні котили крашанки з «гробиків», а малеча їх ловила. Також популярною була гра «навбитка» (биття крашанок – Н.О.).Однією з найяскравіших традицій був спільний обід. Односельці прямо на кладовищі варили куліш і розстеляли вздовж могил рушники, що слугували спільним столом. Кожен приносив із дому те, що мав: домашню ковбасу, м'ясо, паски та крашанки. Поминали всіх померлих разом, усією громадою.Спогади наших інформантів.* «Через тиждень після Великодня на кладовищі поминають всіх покійників, обідають. На хрести вішають рушнички, хустки – в кого який достаток. Я чіпляла і на год, і на три (після поховання – Н.О.), а січас не чіпляю». (Зап. 28.06.1998 р. у с. Сінне на Богодухівщині Харківської області від Єфросині Яківни Григоренко, 1917 р.н.).* «Проводи – через неділя (тиждень – Н О.), у понеділок. Їли всі разом на кладовищі, грали «навбитка», катали крашанки». (Зап. 02.07.1994 р. у с. Рясне на Золочівщині Харківської області від гурту жінок).* «Через тиждень після Великодня, в понеділок – Проводи. Всі йшли на кладовище. На гробки клали паску, крашанки. Хрест перев’язували хусткою та рушником, якшо чоловік похований. Для жінок готували «мариновку» (напій із м’яти та цукру)». (Зап. 08.08.1997 р. у с. Крисино на Богодухівщині Харківської області від Ганни Степанівни Іванченко, 1906 р.н.).* Наталія Олійник, (за власними експедиційними матеріалами).* Малюнок «НА ПРОВОДИ», виконала Світлана Мишак, викладачка КЗ «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.Наталія Олійник,ООМЦКМ

Пн, 20.04.2026 | 09:13

20 квітня день пам'яті Василя Забашти - видатного українського художника, педагога (1918-2016), життя якого було пов'язане з Харковом і Харківщиною."На долю Василя Забашти, як і на долю його покоління, випали тяжкі випробування бурхливого ХХ століття, які художник переживав разом зі своїм народом. Народився він на Харківщині, початкову мистецьку освіту здобув у Харкові. Воював на фронті під час радянсько-фінської та Другої світової війни, де неодноразово був тяжко поранений та пережив контузію і клінічну смерть. Після війни закінчив Київський художній інститут (1947-1951) та аспірантуру Академії мистецтв (1952-1955). Своє життя присвятив вихованню нового покоління митців у Київському державному художньому інституті, де працював завідувачем кафедри, деканом, професором, а з 1993 року – керівником відновленої майстерні пейзажного живопису. Протягом творчої діяльності написав понад тисячу полотен. Основною темою творів автора є художнє осмислення історії України, духовного та інтелектуального потенціалу нації. Художник працював у різних жанрах – сюжетній картині, портреті, пейзажі, натюрморті. Нині твори художника представлені в зібраннях музеїв України і в приватних колекціях в Україні, США, Канаді, Франції, Італії, Кореї, Китаї."Модерна Україна #українці #харківці #митці #постаті #Забашта

Пн, 20.04.2026 | 08:52

Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 20 квітня, зведення за добу:протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 20 населених пунктів Харківської області.▪️Внаслідок обстрілів постраждали 9 людей.У м. Ізюм зазнали поранень 45-річна жінка та чоловіки 52 і 35 років; у с. Копані Лозівської громади мав гостру реакцію на стрес 70-річний чоловік; у с. Берестовенька Берестинської громади зазнали гострої реакції на стрес 39-річна і 77-річна жінки; у сел. Великий Бурлук постраждали 86-річна жінка і 55-річний чоловік; у с. Білий Колодязь Вовчанської громади зазнав поранень 53-річний чоловік.Ворог атакував Основ’янський район Харкова.Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння: ▪️РСЗВ;▪️5 КАБ;▪️19 БпЛА типу «Герань-2»;▪️9 БпЛА типу «Молнія»;▪️2 fpv-дрони;▪️17 БпЛА (тип встановлюється).Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:▪️у Богодухівському районі пошкоджено електромережі, 4 приватні будинки, навчальний заклад, АЗС (м. Богодухів), приватний будинок (с. Колонтаїв), багатоквартирний будинок, приватний будинок, господарчу споруду (с. Рясне), АЗС (с. Мусійки), 2 багатоквартирні будинки (с. Одноробівка), будинок культури (с. Клинова-Новоселівка), медичний заклад (сел. Золочів); ▪️у Куп’янському районі пошкоджено 4 приватні будинки (с. Малий Бурлук), приватний будинок, господарчу споруду (сел. Шевченкове), 2 приватні будинки (сел. Великий Бурлук);▪️в Ізюмському районі пошкоджено 4 приватні будинки, 3 автомобілі, будівлю, складське приміщення (м. Ізюм), багатоквартирний будинок (сел. Борова); ▪️у Берестинському районі пошкоджено хлібний елеватор, приватні будинки (с. Берестовенька);▪️у Лозівському районі пошкоджено цивільне підприємство (с. Копані).➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 43 людини.Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 29 198 людей.🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 206 бойових зіткнень.▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник десять разів штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Синельникове, Приліпка, Стариця, Вовчанськ, Вільча та у напрямку Бочкового.▪️ На Куп’янському напрямку Сили оборони успішно зупинили десять ворожих атак у районах населених пунктів Курилівка, Колісниківка, Ківшарівка, Борівська Андріївка та Радьківка.На світлинах: с. Великий Бурлук#Харківщина #війна #ситуація

Пн, 20.04.2026 | 08:26

Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 20 квітня, зведення за добу:протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 20 населених пунктів Харківської області.▪️Внаслідок обстрілів постраждали 9 людей.У м. Ізюм зазнали поранень 45-річна жінка та чоловіки 52 і 35 років; у с. Копані Лозівської громади мав гостру реакцію на стрес 70-річний чоловік; у с. Берестовенька Берестинської громади зазнали гострої реакції на стрес 39-річна і 77-річна жінки; у сел. Великий Бурлук постраждали 86-річна жінка і 55-річний чоловік; у с. Білий Колодязь Вовчанської громади зазнав поранень 53-річний чоловік.Ворог атакував Основ’янський район Харкова.Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння: ▪️РСЗВ;▪️5 КАБ;▪️19 БпЛА типу «Герань-2»;▪️9 БпЛА типу «Молнія»;▪️2 fpv-дрони;▪️17 БпЛА (тип встановлюється).Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:▪️у Богодухівському районі пошкоджено електромережі, 4 приватні будинки, навчальний заклад, АЗС (м. Богодухів), приватний будинок (с. Колонтаїв), багатоквартирний будинок, приватний будинок, господарчу споруду (с. Рясне), АЗС (с. Мусійки), 2 багатоквартирні будинки (с. Одноробівка), будинок культури (с. Клинова-Новоселівка), медичний заклад (сел. Золочів); ▪️у Куп’янському районі пошкоджено 4 приватні будинки (с. Малий Бурлук), приватний будинок, господарчу споруду (сел. Шевченкове), 2 приватні будинки (сел. Великий Бурлук);▪️в Ізюмському районі пошкоджено 4 приватні будинки, 3 автомобілі, будівлю, складське приміщення (м. Ізюм), багатоквартирний будинок (сел. Борова); ▪️у Берестинському районі пошкоджено хлібний елеватор, приватні будинки (с. Берестовенька);▪️у Лозівському районі пошкоджено цивільне підприємство (с. Копані).➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 43 людини.Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 29 198 людей.🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 206 бойових зіткнень.▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник десять разів штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Синельникове, Приліпка, Стариця, Вовчанськ, Вільча та у напрямку Бочкового.▪️ На Куп’янському напрямку Сили оборони успішно зупинили десять ворожих атак у районах населених пунктів Курилівка, Колісниківка, Ківшарівка, Борівська Андріївка та Радьківка.На світлинах: с. Великий Бурлук#Харківщина #війна #ситуація

Пн, 20.04.2026 | 02:26

Джерело:  На повестке Харьков ⚠️Обережно! Чутливий контент!🤯У Харківському шпиталі провели унікальну операцію. З ноги пораненого захисника витягли...протитанковий снаряд, який не здетонував.✅ ПІДПИСАТИСЯ‼️

Нд, 19.04.2026 | 18:13

19 квітня 1648 р. розпочалася битва на Жовтих Водах.Ця битва стала першим великим боєм періоду Національно-визвольної війни. Коли поляки дізналися про початок повстання на Запоріжжі, туди було відійслано військо. При цьому польська армія була розділена на три частини: коронний гетьман М. Потоцький з основним військом розташувався між Корсунем і Чигирином, другий загін, який складався з реєстрових козаків рушив по Дніпру під командуванням військових осавулів Барабаша і Караїмовича, а третя група на чолі з козацьким комісаром Шембергом відправилася в так званий Чорний Шлях.14 квітня полки реєстрових козаків, які плили по Дніпру, біля Кам’яного Затону повстали проти своїх командирів і перебили старшину. Вибравши новим ватажком Джалалія, вони вирішли приєднатися до війська Хмельницького.19 квітня 1648 р. 6-тис. загін Шемберга був оточений 9-тис. військом повстанців Хмельницького на Жовтих Водах. Облога тривала до травня. Ситуація змінилася, коли 2 травня в табір повстанців прибули реєстрові полки Джалалія. Довідавшись про це, частина реєстрових козаків, яка знаходилася під командуванням Шемберга, теж перейшла на бік постанців. Шемберг змушений був піти на переговори, але вони закінчилися нічим. 4 травня козаки пішли на штурм і оволоділи табором оточенних. Тієї ж ночі Шемберг почав відступ, але в урочищі Княжі Байраки з 5 на 6 травня козацька і кримськотатарська кіннота оточила і розбила загін відступаючих.Пам'ять Нації

Нд, 19.04.2026 | 12:13

Те, що зараз відбувається навколо України — це не окремі новини. Це одна конструкція тиску, яку Росія знову намагається зібрати по периметру. Північ — Білорусь, південь — Придністров’я, всередині — наростаюча нервозність самої російської системи. І все це — не про силу. Це про страх і спробу його замаскувати.Розбудова доріг до кордону, облаштування артилерійських позицій у Білорусі — це не підготовка до наступу "завтра". Це створення постійної загрози, щоб змусити Україну тримати сили на півночі. Класична стратегія виснаження. Лукашенко своїм указом про призов офіцерів запасу лише підтверджує одне — він залишається в ролі інструмента. Не суб’єкта. І це головне. Білорусь сьогодні — це не окремий фронт. Це важіль, яким Москва намагається розтягнути українську оборону.Те саме з Придністров’ям. Росія не готує там прорив. Вона боїться втратити навіть символічну присутність. Їхній контингент — це не військова сила, це політичний маркер. І будь-яка активізація — це спроба створити нову точку напруги, щоб підняти ставки. Але тут є принципова річ: Україна вже не реагує, Україна діє на випередження. І саме це ламає російську логіку гри. Придністров’я для росії — це не ресурс. Це вразливість, яку вони змушені прикривати.На цьому фоні внутрішня ситуація в рф починає давати тріщини. Падіння рейтингів — це не про соціологію. Це про втому від війни, яка лізе в кожну кишеню через податки і в кожен телефон через обмеження. А історії з психіатрією — це вже пряме повернення до радянських практик. І тут важливий сигнал: система починає боятися не опозиції — її давно немає. Вона починає боятися власних, тих, хто ще вчора був "лояльним". Коли навіть провладні фігури починають обережно відступати — це означає, що еліти вже думають про сценарії "після".Тому всі ці рухи навколо України треба читати правильно. Це не про підготовку великого нового наступу. Це про спробу створити якнайбільше точок напруги, не маючи ресурсу вирішити жодну з них. Це логіка системи, яка розширює хаос назовні, щоб втримати контроль всередині.І головне зараз навіть не те, чи відкриється ще один напрямок. Головне — що росія вже не здатна зробити жоден із них вирішальним.Віктор Ягун

Нд, 19.04.2026 | 11:26

Джерело:  Історія та пам'ять19 квітня 1930 року завершився один із наймасштабніших показових процесів радянської епохи — справа «Спілки визволення України». На лаві підсудних — науковці, письменники, міністри УНР.Детальніше про цей процес читайте у каруселі 👆

Нд, 19.04.2026 | 11:00

19 квітня 106 років тому вітання "Слава Україні!" було офіційно запроваджене в українській армії.Перше відоме згадування гасла "Слава Україні!" та відповіді "По всій землі слава!" пов'язується з середовищем харківської української студентської громади кінця XIX - початку ХХ ст. - стверджує Вікіпедія.11 травня 1917 р. київська газета "Нова Рада" надрукувала вірш Григорія Чупринки "Слава Україні". Композитор Кирило Стеценко створив до нього музику. Цей славень став одним з відомих пісень української революції 1917-1921 рр.З наказу генерала армії УНР Михайла Омеляновича-Павленка від 19 квітня 1920 р. : "Всім частям армії на похвалу, а то подяку за службу Україні відповідати: "Слава Україні"."Слава Україні - Героям Слава!" було поширеним гаслом в УПА і ОУН (б).Малопомітний напис "Слава Україні" з 1989 р. є на мозаїчному панно вестибюлю столичної станції метро "Золоті ворота".Марка Укрпошти була випущена у 2019 р. до дня Конституції України.Модерна Україна

Нд, 19.04.2026 | 08:13

Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 19 квітня, зведення за добу:протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 19 населених пунктів Харківської області.▪️Внаслідок обстрілів одна людина загинула, 5 людей постраждали.У м. Богодухів загинув 30-річний чоловік, постраждали 41-річний чоловік та жінки 41, 51, 50 років; у сел. Великий Бурлук зазнала травм 78-річна жінка.Ворог атакував БпЛА Новобаварський, Холодногірський, Київський, Основ’янський та ракетою – Шевченківський райони Харкова.Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння: ▪️ракета (тип встановлюється);▪️4 КАБ;▪️6 БпЛА типу «Герань-2»;▪️1 БпЛА типу «Ланцет»;▪️8 БпЛА типу «Молнія»;▪️6 fpv-дронів;▪️33 БпЛА (тип встановлюється).Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:▪️у м. Харків пошкоджено цивільне підприємство, магазин, 2 багатоквартирні будинки;▪️у Богодухівському районі пошкоджено інтернатний заклад (с. Малижине), 3 приватні будинки, 3 автомобілі, електромережі (с. Івано-Шийчине), цивільне підприємство, електромережі, 3 приватні будинки, 2 господарчі споруди (м. Богодухів), 3 автомобілі (сел. Золочів), електромережі (с. Велика Рогозянка), фермерське господарство, автомобіль (с. Дмитрівка), приватний будинок, господарчі споруди (с. Клинова-Новоселівка), будинок культури (с. Відродженівське), 4 приватні будинки, автомобіль (с. Довжик);▪️у Куп’янському районі пошкоджено цивільне підприємство (с. Борівське), приватний будинок (с. Аркадівка), 2 приватні будинки, 2 автомобілі (сел. Великий Бурлук);▪️в Ізюмському районі пошкоджено складське приміщення, приватний будинок, 2 господарчі споруди (м. Ізюм);▪️у Харківському районі пошкоджено автомобіль, приватний будинок, літню кухню, автомобіль (сел. Слатине), приватний будинок (сел. Козача Лопань);▪️у Чугуївському районі пошкоджено приватний будинок (с. Шевченкове Перше).➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 166 людей.Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 29 159 людей.🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 153 бойові зіткнення.▪️ На Південно-Слобожанському напрямку ворог тричі намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників у районах населених пунктів Стариця та Вовчанськ.▪️ На Куп’янському напрямку агресор чотири рази атакував у напрямку Новоплатонівки та у районі Петропавлівки, Піщаного.На світлинах: с. Довжик#Харківщина #війна #ситуація

Сб, 18.04.2026 | 19:52

18 КВІТНЯ 1900 РОКУ НАРОДИЛАСЯ АКТРИСА ТЕАТРУ “БЕРЕЗІЛЬ”, НАРОДНА АРТИСТКА УКРАЇНИ, ПЕДАГОГ, ДРУЖИНА І МУЗА ЛЕСЯ КУРБАСА ВАЛЕНТИНА ЧИСТЯКОВА.Її дитинство і юність минули в Санкт-Петербурзі та Москві, в мистецькій родині. Тому дівчинка змалечку навчалася співу, танцю, малюванню, грі на фортепіано, брала участь у театральних виставах у гімназії.У 1918 році родина Чистякових втекла до Києва, де Валентина вступила до балетної студії Михайла Мордкіна. Заняття проходили в приміщенні театру Бергоньє (нині - Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки), там же проводили репетиції актори Молодого театру під керівництвом Леся Курбаса. Влітку 1919 року Валентина вже грала на сцені Молодого - у спектаклі “Едіп-Цар” Софокла в ролі однієї з учасниць хору. 19 вересня Курбас і Чистякова обвінчалися в Андріївській церкві, і на 15 років вона стала вірною супутницею життя і музою Курбаса.У Валентини практично в кожній виставі Курбаса з’являлася своя роль – і в Молодому театрі, і в Київському драматичному театрі (“Кийдрамте”), і в “Березолі”. І не лише тому, що вона була дружиною Курбаса. “Усі в театрі були закохані в неї. Жінки, чоловіки, молоді, старі. До речі, старих серед нас не було: вся трупа тоді була молодою. Коли ми сходилися всі одночасно до великого фойє на збори чи на репетицію, кожному з нас кортіло сісти так, щоб краще бачити Чистякову. Дивитися на неї було насолодою! Якусь неймовірну силу тяжіння, чарівну привабливість випромінювала вся її істота - кожен рух, поворот, погляд рідкісно виразних фіалково-синіх очей. Були серед акторок красивіші за неї, але ніхто не міг зрівнятися з нею в неповторній чарівності. Море жіночості. Пісня жіночості!” - згадувала актриса “Березолю” Юлія Фоміна.У 1926-му “Березіль” переїхав до Харкова. Це був період розквіту театру, і саме він розкрив Валентину Чистякову як багатогранну характерну актрису. Її Анелю у виставі “Маклена Ґраса” Миколи Куліша восени 1933-го запам’ятали всі, хто був на прем’єрі. На жаль, це був останній спектакль, поставлений Курбасом на волі. Далі вона стояла в чергах, пересилаючи йому книжки, адже на Соловках чоловік поставив десять спектаклів. І чекала, сподівалася, чекала…Вона жила з мамою Леся Курбаса Вандою Адольфівною, до кінця її життя опікуючись і ділячи з нею статус “члена родини ворога народу”. Лише після її смерті, у 1957 році Чистякова отримала довідку з Харківського обласного суду про те, що справа щодо обвинувачення переглянута Президією Харківського обласного суду 19 квітня 1957 року і Постанова Судової трійки при Колегії ГПУ СРСР від 9 квітня 1934 року анульована у зв’язку з відсутністю складу злочину. Ще через 4 роки вона отримала повідомлення, що її чоловік “помер 15 листопада 1942 року у віці 55 років від крововиливу в мозок”. Вона здогадувалася, що це брехня.Валентина Чистякова прожила довге життя. Вона була провідною актрисою Українського драматичного театру імені Шевченка в Харкові - вистави за її участю супроводжувалися аншлагами. Викладала в Харківському інституті мистецтв, писала статті з питань акторської майстерності. От тільки про Леся Курбаса на людях намагалася не згадувати - надто болючою залишалася для неї ця тема.Померла 19 травня 1984 року. Похована в Харкові на 13-му міському кладовищі, поряд із могилою матері Леся Курбаса. Тут же похована урна із землею з Соловецьких островів, де обірвалося життя Курбаса.УІНП