3 вересня 1861 року народився Михайло Беркос (1861-1919) – видатний український художник грецького походження, життя якого було тісно пов'язане з Харковом і Слобідщиною.
Працював переважно в жанрі пейзажу, зазнавши помітного впливу європейського імпресіонізму.

Живопис Михайло вивчав в Одеській рисувальній школі, згодом продовжив освіту в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі в майстернях М. Клодта та Вл. Орловського. У 1889 році закінчив Академію зі званням класного художника 1-го ступеня та правом на закордонну подорож Європою за державний кошт.

Як пенсіонер Академії він вивчав живопис музеїв Франції, Німеччини, Іспанії, Італії, Швейцарії. Багато писав, удосконалював техніку малярства, зазнав впливу імпресіонізму та пленерного живопису. Після завершення пенсіонерського терміну деякий час жив у Санкт-Петербурзі, представляв свої картини на виставках художніх товариств.

У другій половині 1890-х років переїхав до Харкова, а з 1904 року викладав у Харківській школі малювання. З ініціативи Беркоса у 1912 році було відкрито Харківське художнє училище, де він до 1917 року був одним із провідних викладачів.

Чимало зусиль Беркос доклав до збагачення колекції першого в Україні художньо-промислового музею. У 1900 році експонувався на Всесвітній виставці в Парижі.

Основною темою його мистецтва протягом усього творчого шляху був український пейзаж, специфічні особливості природи, характер рослинності. Беркос любив писати сільські вулички з білими хатами й розкішними деревами, квітучі поля льону та гречки.

Помер Михайло Беркос від тифу 20 грудня 1919 року в Харкові.
Майже всі твори (350 полотен та етюдів) Беркоса, що зберігалися у нього вдома, після його смерті були спалені дружиною. Однак роботи художника збереглися у музейних фондах Харкова, Києва, Москви, Санкт-Петербурга, Ульяновська, Ставрополя, Алупки, Північної Осетії, Німеччини, Франції та Швейцарії.

Ірина Рибак
#українці #харківці #митці #художники #діячі #Беркос